Росія щороку витрачає на Sputnik і Russia Today $4,5 мільярда - Біденко
РФ упродовж багатьох років не змінює свої наративи та сценарії щодо України, просуваючи антиукраїнські тези по всьому світу і щороку витрачаючи на свої міжнародні медіа близько 4,5 млрд доларів.
Про це під час брифінгу на тему «Два роки повномасштабної війни: загрози нацбезпеці, інформаційні виклики, оборонні тренди» в медіацентрі Україна – Укрінформ сказав виконавчий директор Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко.
«Наративи та сценарії не міняються роками: що Україна це неспроможна країна, це країна, де домінує корупція, що українці, по суті, є тими самими росіянами, а української мови немає. Це активна робота з Глобальним Півднем про те, що Росія не є імперіалістичною державою, а навпаки вона страждає від імперіалістичних зазіхань Заходу, а Україна є лише інструментом того, щоб нападати на бідну нещасну Росію», - зазначив Біденко.
Він наголосив, що Росія щороку витрачає близько 4,5 млрд доларів на свої міжнародні медіа, такі як Sputnik, Russia Today та інші.
«Це дуже потужний елемент зброї, яка використовується на всіх рівнях і проти України, і вже проти наших сусідів - країн Балтії, Польщі. Ця пропаганда, ці наративи мають дуже чіткий план збільшувати інформаційний хаос у світі і в рамках інформаційного хаосу досягати своїх військових цілей», - зауважив Біденко.
Своєю чергою cпівдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник підкреслив, що інформаційний фронт є надзвичайно важливим сьогодні.
«Медіа формують громадську думку, демократично обрані політики прислухаються до того, що відчуває і хоче від них громадськість, і, відповідно, йде зворотний зв'язок, який потім виливається у мільярди євро чи доларів та снаряди», - сказав Мельник.
Він представив результати аналітичної доповіді щодо ключових подій, які відбулися в четвертому кварталі 2023 року та матимуть довгострокові наслідки для України. Зокрема, йдеться про аналіз ситуації на полі бою, внутрішньополітичні події та зовнішні фактори, які впливають на війну.
«Ця війна показала, що сезонний фактор не відіграє тієї ролі, як це було в багатьох інших конфліктах. Тому що зазвичай з приходом осені-зими, коли погіршуються погодні умови, коли робляться непрохідними дороги чи поля, інтенсивність бойових дій знижується. Те, що ми спостерігали в 4 кварталі 2023 року, то сезонний фактор радше служив стимулом для того, щоб більше встигнути, поки не замерзне ґрунт і інша сторона не отримає ці сезонні переваги», - зазначив Мельник.
Також, вказав він, у 4 кварталі минулого року чітко проявилась нерелевантність класичних тактик ведення наступальних дій. «Те, що було актуальним ще буквально, я не кажу про Другу світову війну, а те, що відбувалось в інших конфліктах після неї, то на сьогодні практично неможливо стало застосовувати великі формування бронетехніки», - сказав експерт. Він додав, що сьогоднішні засоби ураження зробили масовані атаки бронетехніки неможливими.
Наступним фактором є так звана ситуація «глухого кута» на полі бою, коли жодна зі сторін не володіє стратегічною ініціативою.
Мельник також зазначив, що на дестабілізацію фронту в Україні серйозно вплинуло постачання КНДР до Росії великої кількості боєприпасів та ескалація на Близькому Сході, внаслідок чого події в Україні відійшли у світових ЗМІ на другий план.
Окремо експерт відзначив фактор «Ілона Маска», який відключенням старлінків зірвав одну з військових операцій України та який своїми антиукраїнськими постами в соцмережах завдає значної шкоди Україні.
Згідно з аналітичною доповіддю, важливим фактором, який також впливав на ситуацію в Україні, були певні непорозуміння на рівні вищого військового керівництва країни, а також тема мобілізації.
«Одна з великих проблем цивільно-військових відносин – це тема мобілізації. Та критична ситуація, яку ми спостерігаємо із законом про мобілізацію, тому що це не стільки закон, скільки спроба знайти якийсь новий підхід, вона була створена, на мій погляд, штучно через бездіяльність влади, через намагання уникнути відповідальності за непопулярні рішення. І зараз вже доведена ця ситуація до такого стану, коли, на мій погляд, будь-який крок, який робиться, він все одно вже не призведе до тих очікуваних позитивних наслідків, які могли б бути досягнуті в середині минулого літа, якби українська влада не намагалась перекладати всю вину на військових», - зазначив Мельник.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (№10449). 21 лютого закінчився термін подання депутатських правок і пропозицій до другого читання відповідного проєкту закону. У законопроєкт про мобілізацію внесено понад 4000 правок.