Пам’яті футболіста, розвідника Олександра Коротуна (позивний «Тренер»)
Тіло воїна повернули під час обміну через два місяці після загибелі
35-річний головний сержант, командир відділення розвідувального взводу стрілецького батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Олександр Коротун із позивним «Тренер» загинув 25 грудня 2022 року. Понад два місяці він вважався зниклим безвісти. Тіло воїна знайшли у Соледарі на Донеччині та повернули додому під час обміну.
- Під час виконання бойового завдання загинув добре знайомий уболівальникам подільського футзалу і футболу Олександр Коротун. Один із найкращих вихованців деражнянського футболу розпочинав свою кар’єру в складі місцевого «Олімпу», а потім встиг пограти й за «Феміду», «Патріот», «Vігор», «Helpix» та «М’ясний маркет». Його останнім місцем роботи було хмельницьке «Поділля», у якому Олександр тренував дітей. Олександр у всіх командах відзначався неймовірним професіоналізмом та старанністю, завжди був душею колективу, чудовим сім’янином, справжнім захисником на полі та й у житті, який ніколи не боявся труднощів», – повідомили про загибель Героя в Асоціації мініфутболу (футзалу) Хмельницької області.
Олександр народився у Деражні на Хмельниччині, навчався в місцевій школі. Продовжив здобувати освіту у Львівському училищі фізичної культури на відділенні футболу, а потім закінчив Хмельницький університет управління та права за спеціальністю «Менеджмент і адміністрування». У 2011-2019 роках працював у Службі безпеки України, після чого повернувся до свого хобі та став дитячим тренером у футбольному клубі «Поділля».
- Олександр – дуже обдарована людина, – згадує його друг, головний тренер команди «Woodmall-Femida» Едуард Щепанський. – Він прийшов до нас із львівських «Карпат» і одразу відрізнявся на полі своєю майстерністю та нестандартними ходами. Креативний та розумний.
Він був хорошим тренером, який любив дітей, а вони – його. Вихованці запам’ятали Олександра як спокійного і врівноваженого наставника, який ніколи не сварився, умів знайти підхід до кожного та з радістю приймав нових гравців.
Ці риси характеризували Олександра й поза футбольним полем. За словами подруги воїна Альони Маримонської, він був щирим, відвертим, добрим, спокійним та інтелігентним.
- На початку повномасштабного вторгнення Олександр пішов на війну добровольцем. Сім’я зрозуміла це рішення. Я думаю, він зробив те, чого дуже хотів. І зробив це максимально достойно, дав найкращий приклад своїм синам, – каже Альона.
У день прощання із захисником йому віддали шану на хмельницькому стадіоні «Поділля». Олександра Коротуна поховали на Алеї Слави мікрорайону Ракове у Хмельницькому.
- Ти був моїм життям, якого більше нема! Ти назавжди залишив цей світ, але назавжди залишився в моїх думках, в моєму серці і душі. Тебе неможливо забути. Люблю, і як завжди чекаю. Найкращий чоловік. Страшенно сумую. Завжди поряд. До зустрічі в засвітах, мій відважний «Тренер», – поділилася болем дружина загиблого Руслана.
У пам’ять про воїна в день його народження влітку 2023 року на міському стадіоні в Деражні провели футбольний турнір.
- Олександр був лідером у житті та на футбольному полі. З дитинства любив футбол, з яким познайомив його батько, і весь свій вільний час присвячував грі. Його покликанням було тренувати футболістів, і як надійний та мудрий наставник, він навчав своїх вихованців не тільки техніці гри, а й цінностям відданості, командної роботи та самовдосконалення, – написав про земляка міський голова Деражні Андрій Ковпак.
Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Олександра Коротуна залишилися батьки, дружина та двоє синів.
Вічна слава та пам'ять Воїну!
Фото: Фейсбук-сторінка Руслана Сілецька, Фейсбук-сторінка Андрій Ковпак, Суспільне. Хмельницький