Пам'яті рятувальника Руслана Кошового
Родина шукала його тіло півтора роки
Начальник пожежно-рятувальної частини №30, яка базується на території аеродрому Київ-Антонов-2 у Гостомелі, Руслан Кошовий загинув 24 лютого 2022 року, рятуючи своїх підлеглих та техніку. За словами заступника голови ДСНС України Володимира Демчука, він став першим загиблим рятувальником за час повномасштабної війни з РФ. Йому було 40 років.
Руслан народився 13 лютого 1982 року у місті Шпола Черкаської області. У 1999 році закінчив міську середню школу № 5. Допомагати людям було його покликанням з дитинства. Саме тому він обрав професію рятувальника і здобув відповідну освіту у Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.
У 2004 році чоловік обійняв посаду лейтенанта служби цивільного захисту. У 2005 році став старшим лейтенантом внутрішньої служби і начальником караулу 19-ї пожежної частини Києва з охорони держпідприємства «Антонов». Через 2 роки Руслан вже працював заступником начальника 30-ї державної пожежно-рятувальної частини. У 2015 році отримав звання підполковника служби цивільного захисту.
Як каже дружина Наталія, у ніч перед 24 лютого 2022 року рятувальнику не спалось. Коли він дізнався, що почалась повномасштабна війна - одразу поїхав у Гостомель до своїх підлеглих.
«Я навіть не намагалася його зупинити, бо це було б неможливо. Він знав, що там хлопці, розумів, що відбувається щось погане, і він ніколи не залишився б вдома за таких обставин. Коли виходив з дому, навіть посміхнувся і сказав: «Не переживай, все буде добре». О 7-й ранку він тільки приїхав у свою пожежну частину. Сказав, що зв’язку може не бути, і якщо що, то буде телефонувати через Вайбер», - згадує жінка.
Коли Руслан приїхав до Гостомеля, то розосередив рятувальників по аеродрому. І коли почався російський штурм, дав підлеглим слово, що витягне їх усіх і що всі вони виживуть. Руслан стримав слово – усі рятувальники з його частини вижили, але сам він, на жаль, загинув.
За словами колег, чоловік на той момент знаходився у одній з пожежних машин разом із двома товаришами по службі. І російські війська розстріляли це авто із гелікоптера, внаслідок чого він отримав поранення, несумісні з життям. Двоє інших його напарників – пожежник і водій – вижили, але отримали травми.
Руслан, навіть отримавши смертельне поранення, намагався підбадьорювати колег, що були з ним…
«Останній раз я його чув, як він передавав по нашій радіостанції, по зв’язку від ДСНС, інформацію про спробу захоплення аеропорту. І того дня десь о 20:30 мене викликав генерал і сповістив сумну новину - сказав, що вони бачили обстріляний МАН, і що там були і поранені. А брат був, з його слів, неживий», - зазначив підполковник служби цивільного захисту і брат рятувальника Олег Кошовий.
Дружина сказала, що їй та доньці повідомили про загибель чоловіка і тата 25 лютого.
«Ми цілу ніч з 15-річною донькою йому телефонували. Ні до Руслана, ні до Андрія Сивака, його заступника, ми додзвонитися не могли. Лише о 10-й годині ранку 25-го числа Андрій взяв слухавку, і я спитала його, що у них там відбувається і де Руслан. Він сказав, що його вбили. Я спитала, де його тіло, і Андрій сказав, що тіло їм не віддають», - заявила Наталія.
За її словами, Сивак зазначив, що вони з колегами дуже сильно просили росіян віддати їм тіло Руслана. Ті спочатку обіцяли, що віддадуть, потім казали, що не віддадуть, потім знову змінювали свою думку – і так і не віддали тіло Кошового. Його не знайшли і після деокупації Гостомеля...
«До 3 квітня 2022 року не було можливості потрапити у цей аеропорт. Потім ми вже потрапили туди і розпочали пошук брата. Тоді ми не знайшли того, що шукали», - заявив Олег.
Ба більше, тоді тіло рятувальника не знайшли не лише на території аеропорту, а і у межах України. Родина чоловіка шукала його десь півтора роки, звертаючись до лікарень, моргів, волонтерів та громадських організацій, опитувала свідків – результатів не було.
Але тіло Руслана все ж таки знайшлося – його повернули під час одного з обмінів, який відбувся у серпні 2023 року. Ідентифікували чоловіка завдяки ДНК-експертизі. І 8 вересня 2023 року Кошового провели в останню путь.
«Уся багатотисячна родина рятувальників ДСНС схиляє голови перед Русланом та його вчинком. Він намагався врятувати людей, загинувши сам. Усі його знали як висококваліфікованого керівника та добродушну людину», - заявив Демчук під час церемонії прощання з рятувальником.
Указом Президента Володимира Зеленського №79/2022 від 28 лютого 2022 року підполковника служби цивільного захисту було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також посмертно рятувальнику присвоїли звання «полковник служби цивільного захисту».
Наталія сказала, що її коханий дуже любив їхню доньку і турбувався про них.
«Він у мене був дуже веселим. До нього можна було звернутися, якщо щось не виходило – і він завжди намагався зробити все можливе, щоб все було добре у нашій родині. Він був відданим і своїй справі», - згадує жінка.
Олег каже, що його брат був світлою людиною, яка дуже швидко пройшла свій життєвий шлях. «Руслан дуже багато чого розпочав, але ще більше не встиг», - зазначив він.
Знайомі Руслана вважають його дуже порядною, відповідальною, чуйною людиною, якій дуже боліло чуже горе.
На честь Руслана Кошового 15 березня 2023 року у Шполянській школі відкрили меморіальну дошку, яку освятив настоятель храму Святої Трійці ПЦУ протоієрей Дмитро.
Герой без зброї назавжди залишився у строю – ім’ям Руслана було названо моторний човен ДСНС, за допомогою якого колеги продовжують його справу – рятування життів людей.
Вічна пам'ять!
Фото: Фейсбук-сторінка Руслан Кошовий, ДСНС, Суспільне, сайт «Незламні.city», МВС