Пам’яті медикині ДУК «Правий сектор» Анастасії Мар'янчук («Троя»)

Загинула, евакуюючи поранених побратимів з-під ворожого вогню

Анастасія Мар'янчук була студенткою-японісткою Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На початку повномасштабного вторгнення РФ дівчина навчалася на другому курсі, взяла академічну відпустку і пішла на фронт добровольцем. Анастасія служила в лавах Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”, який згодом був переформований на 67-му ОМБр у складі ЗСУ. Згодом стала бойовою медикинею цієї бригади.

Життя 22-річної дівчини обірвалося на Донеччині 18 березня 2024 року під час евакуації поранених із поля бою.

- У бою за Україну на Донеччині загинула студентка-японістка Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Анастасія «Троя» Мар'янчук. Загинула, евакуюючи поранених з-під ворожого вогню. Анастасії було 22 роки..., – повідомили на офіційній сторінці університету у Фейсбуці.

Новина про смерть Анастасії глибоко вразила людей, які її знали.

- Анастасія була цвітом нації, вона мала розбудовувати нашу державу та щасливо жити в ній. В нашій пам'яті «Троя» залишиться такою ж доброю, щирою та відважною. Ми за неї помстимося, але рана від втрати близької людини ніколи не загоїться, – написали побратими з Добровольчого українського корпуса «Правий сектор».

Друзі згадують про неї як про світлу та відважну дівчину, яка не могла не стати на захист держави.

Військовий Святослав Бойко, який був добре знайомий із дівчиною ще до повномасштабної війни, зазначав, що вона була дуже щирою, патріотичною та справжньою людиною.

- Нас колись познайомив славної пам'яті мій кум Юрій Руф. Переді мною стояла дитина, абсолютно щира, певною мірою наївна і з широкою посмішкою… Ми згодом постійно спілкувались, я її жартома називав донечкою. Крайній раз ми бачились наживо в Києві незадовго до початку великої війни. Я розповідав їй про чергову поїздку на фронт із концертами, а вона вчергове просилась поїхати зі мною на схід. А я вчергове відмовляв, бо куди ж? Вона ще ж дитина!, – ділиться спогадами волонтер.

Але він підкреслює, що «ця дитина згодом здивувала всіх», коли пішла бойовою медикинею до славної 67-ї бригади ДУК «Правий сектор».

Офіцер ЗСУ Дана Ніка, дізнавшись про смерть Анастасії, написала, що їй нестерпно боляче ховати своїх вихованців:

- Подруга «Троя» виховувалась в моїх таборах «Коммандос», була надією, талановитою, щирою, кмітливою, вродливою, дорогою вихованицею... По повномасштабці безоглядно пішла воювати за Україну... Вона була цвітом нації, юною посестрою Правої Молоді, добра, гарна і смілива.

Жінка пообіцяла, що помста ворогу за Анастасію буде неодмінно, хоча втрату близьким нічим не компенсуєш.

Друзі, знайомі дівчини казали, що не можуть повірити, що вона загинула. Кажуть, що Анастасія була повна життя та енергії.

«Сьогодні москалі вбили Настю... Дякую тобі за справжність, за захист і за твою допомогу нашим військовим... Світла пам'ять… Як же шкода... Мої щирі співчуття мамі, сестрі, усім, хто втратив найцінніше... Світла пам'ять, дівчинко…», – написала Інна Настенко, яка була доброю знайомою "Трої".

Прощання з медикинею 1-го стрілецького батальйону 67-ї ОМБр Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Анастасією Мар'янчук відбулося в Києві у Михайлівському соборі. Окрім побратимів, на прощання прийшли однокурсники четвертого курсу японської філології Київського національного університету. Поховали Героїню на Лісовому кладовищі в Києві.

Вічна пам’ять. Герої не вмирають!

Фото: Фейсбук-сторінка Nastia Troya, Батальйон Хаммера