В Україні набуває чинності закон про мобілізацію
З 18 травня набуває чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
Як передає Укрінформ, Верховна Рада ухвалила цей документ 11 квітня, а 16 квітня його підписав Президент.
У законі передбачено, зокрема, що мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років.
Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані постійно носити з собою військово-обліковий документ і пред'явити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського чи прикордонника.
Після публікації закону в усіх військовозобов'язаних буде 60 днів, щоб уточнити свою актуальну адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані. Зробити це вони можуть у ТЦК, ЦНАПі або через електронний кабінет.
Відповідно до ухваленого закону, право на відстрочку надається:
- заброньованим;
- визнаним особами з інвалідністю або відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців;
- жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів;
- жінкам та чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий із батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу;
- жінкам та чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- жінкам та чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, які виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби;
- жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- опікунам особи, визнаної судом недієздатною;
- особам, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
- особам, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами із інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
- членам сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього абзацу поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи;
- жінкам та чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу.
Серед мотиваційних норм закон містить положення, в яких передбачена можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт із Міноборони.
Передбачається додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника, розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів. Надається щорічна основна відпустка частинами протягом календарного року, і основна безперервна частина має становити не менш ніж 15 календарних днів.
Встановлюється врахування у вислугу років одного місяця служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану.
Детальніше з основними змінами, які стосуються військовослужбовців і цивільних громадян, після набуття чинності законом про мобілізацію можна ознайомитися в інфографіці та роз'ясненні на сайті Укрінформу.