Росіяни не зможуть досягнути «цілей СВО» суто військовими методами
Чому держава-агресор просуває ідею, що саме вона виступає за переговори й мир
Основним висновком понад двох років війни стало загальне розуміння, що росіяни не зможуть досягти «цілей СВО» суто мілітарним способом. Вони не вірять у саме військову перемогу й хочуть домогтися свого унаслідок політичної дестабілізації. Про це пише доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Петро Олещук.
Схоже, це розуміння зміцнилося і серед представників російської політичної верхівки. Як можна судити із численних заяв російських пропагандистів, головна мета війни – це підкорення та ліквідація української державності. Однак, незважаючи на всі розрекламовані раніше «наступи», все, чого домагається уже понад рік російська армія, – це невеликі просування, оплачувані великою ціною. Як у життях власних солдатів, так і у вигляді дорогої військової техніки. І якщо на солдатів їм явно байдуже, то техніка – досить вичерпний ресурс, і це, очевидно, російське військове керівництво чудово розуміє.
Відповідно на передній план для росіян виходить не так військова сила, як психологічний тиск, пропаганда, політичні маніпуляції – все, щоби розхитати українську державу зсередини, максимально послабити тил, і вже у такий спосіб примусити до капітуляції.
Зокрема, продовження теми «нелегітимності Президента України» спостерігається в міру наближення до дати, що її російські спецслужби обрали як точки відліку «заворушень проти української влади». На цей момент уже зрозуміло, як саме планують працювати росіяни для збурення українського суспільства.
Сама собою тема «нелегітимності» української влади не маєособливого відгуку серед українців, тому що загалом зрозуміло, що під час війни вибори проводити неможливо, це фіксують усі опитування громадської думки.
Тому росіяни, які приділяють велику увагу просуванню теми з «протестами», намагаються більшою мірою спиратися на інші моменти, які спричинюють соціальну напругу. Зокрема, вороги використовують тему з наступом у Харківській області, щоби просувати тезу про близьку «військову поразку» для України. Так само вони намагаються використовувати невдоволення частини суспільства новими правилами мобілізації, очікуваним підвищенням тарифів на електроенергію, що пов’язане з попередніми атаками росіян на українську енергетичну інфраструктуру.
Очевидно, що це ще один спосіб, за допомогою якого росіяни хочуть розв'язати найбільшу для себе на цей момент проблему: підготовку Саміту миру у Швейцарії, що має відбутися через місяць якраз стосовно обговорення мирних ініціатив Президента України. Росіян реально турбує цей саміт, тому що він може перехопити ініціативу на дипломатичному фронті. Тривалий час росіяни просувають у міжнародному політичному дискурсі ідею, що саме вони виступають за переговори та мир, а українська сторона чомусь цього не бажає. Мирний саміт може принципово змінити ситуацію, запропонувавши власне бачення миру від багатьох країн світу.
Тому росіяни активно просувають тему «нелегітимності української влади», і для цього їм потрібна бодай імітація суспільного протесту в самій Україні. Так вони хочуть обмежити дипломатичні можливості українського керівництва. Тож і ресурси, і зусилля для такого проєкту спрямовують значні.
Ще один напрям – сіяння паніки, страху, тероризм, щоби психологічно тиснути на українців. Нещодавно СБУ затримала терористів, які готували масштабні теракти в людних місцях у Києві 9 травня. Загалом терактів мало бути чотири. Агенти російського ГРУ встановлювали вибухові пристрої в будівельних гіпермаркетах відомої мережі та біля одного з кафе. Саморобні вибухові пристрої були замасковані в опаковання з-під чаю. Вони складалися з таймера, детонатора і пластичної вибухівки із запалювальною сумішшю, яка мала спричинити масштабні пожежі. За задумом російської спецслужби, вибухівка повинна була здетонувати у пікові години відвідуваності гіпермаркетів, щоб завдати максимальної шкоди цивільному населенню. Крім того, її планували розмістити серед легкозаймистих матеріалів – щоб таку пожежу не вдалося швидко ліквідувати.
Звісно, добре, що СБУ показує високий рівень протидії терористичним загрозам, але треба розуміти, що росіяни будуть повторювати такі спроби. Власне, вони не припиняють терору ні на день. І якщо терактам може запобігти СБУ, то ракетні обстріли цивільних об’єктів, бомбові удари по прикордонних містах і селищах – це питання, яке можна вирішувати лише через посилення української ППО та авіації, що повністю залежить від західних партерів. А останні так і не поспішають визнати Росію «державою-спонсором тероризму».
Треба бути готовим до того, що російський інформаційний тиск посилюватиметься. Це плата за те, що ЗСУ стримує орду вже понад два роки. І росіяни не знають, що з цим робити, а тому намагаються розвалити українське суспільство зсередини, не шкодуючи для цього жодних ресурсів. Це потрібно розуміти.
Петро Олещук, політолог, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна»
Першоджерело: Realist.online