Пам’яті десантника, розвідника Костянтина Маляви

Нікополь втратив ще одного Захисника

Костянтин Малява загинув на Авдіївському напрямку 15 червня 2024 року.

«При виконанні бойового завдання на Авдіївському напрямку був важко поранений та відійшов до Бога десантник, розвідник, сержант 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, козак Війська Запорозького Низового, син, чоловік, батько двох діточок, добрий, завжди веселий друже Костянтин Малява», - написав побратим загиблого бійця Олександр Шевченко.

З юнацтва Костянтин виховувався у нікопольському козацькому середовищі. У 2013 році був активним учасником Революції Гідності на Майдані. Потім пішов захищати Україну в АТО. З початку повномасштабного вторгнення РФ повернувся до військової частини.

«Був неодноразово поранений та контужений. Після останнього поранення, не довго, працював інструктором у військовому навчальному центрі в Житомирі. Міг залишатися там і надалі, але добровільно повернувся в зону бойових дій, в свою роту», - додав Олександр.

За два тижні до загибелі Костя записував відео – звертався до земляків з Нікополя, закликав не ховатися від ТЦК, а долучатися до нього і таких, як він. Ставати на захист рідної землі. Цей запис став останнім у Тік-тоці Костянтина Маляви. 

А у лютому 2023 року чоловік брав участь у дискусії в Укрінформі на тему: «Сучасний український ветеран — виклик для суспільства?» разом із тодішньою міністеркою у справах ветеранів України Юлією Лапутіною, військовослужбовцем Вячеславом Раєвським і дружиною ветерана Тетяною Розумій.

Нікопольці оплакують Костянтина Маляву, висловлюють співчуття дружині і дітям, публікують в соцмережах свої спогади про нього, збережені фото і відео.

“Революція гідності. 2013-2014 рік. Кліп «Воїни Світла». Наш нікопольській хлоп в кадрі на 2:29. Справжній патріот, герой, чоловік. Не стало Кості «Косима». Наше дитинство пройшло пліч-о- пліч. Футбол на асфальті, купання на «рогах», перші розборки та інше. Клята йо***а війна… я дуже хотів, щоб ти разом з дружиною керував відбудовою Нікополя. Ваш сильний тандем міг би змінити все на краще. Відпочивай, друже. Я казав тобі, що ми навчаємо людей вбивати під***ів. Я обіцяю, що будемо збільшувати кількість загиблих руських. Я обіцяю, що твій Нікополь буде процвітати. Ми відбудуємо його та зробимо його справжнім європейським містом”, - написав друг Костянтина Дмитро Науменко. 

“Найбільше за все я боюсь втрачати друзів. Я не вірила до останнього і чекала, що скажуть, що то помилка. Але ні…Костянтин Малява це людина з величезної Літери, з величезним серцем, людина свята та позитива. Людина, яка вміла завжди підтримати, коли опускаються руки. Люди, я таких за 10 років війни не зустрічала. Люблячий батько та чоловік. Найтепліші розповіді про свою родину. Я хочу, щоб всі ці відео залишилися на згадку та пам’ять. Мої щирі співчуття. Хай горить у пеклі @бана русня!”, - написала Ольга Данилова.

“Костя, Друже… 2 тижні з лишнім, як з тобою говорили. Жартували як завжди, трохи про війну, про обстріли, і знов жартуємо. Бо такий ти був, втілення нескінченної енергії, гумору і життя. Слухаю твої голосові, і як же не хочеться вірити, що вони останні. Ти віддав всі свої кращі роки, ти віддавав все що було, до останнього. Тепер віддав життя.. Герой, Козак і Людина з великої літери, щирий і вірний Друг! Кращий з кращих! Більше немає ані слів, ані думок. Тільки сум… Назавжди в пам’яті!" – написав Євген Тутуров. 

А Олена Зінченко згадала, як 9 років тому разом з дружиною Костянтина Галиною, яка працює хореографом, готували постановку, присвячену Костянтину. Вона оприлюднила і відео того виступу у 2015 році. 

Олена написала: “Воював на самому вістрі атаки. Сьогодні вночі Костя загинув. Але я його пам’ятатиму, поки стане моєї пам’яті. І розповідатиму іншим про Героя”.

Попрощалися з десантником 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади 19 червня у Нікополі.

За словами його побратимів, Костянтин був десантником та розвідником від Бога, відважним, надійним воїном та щирим, чуйним другом, з гарним почуттям гумору, який міг не тільки завжди допомогти в складних ситуаціях, а й розрадити в скрутну годину. За високі особисті досягнення у військовій службі, зразкове виконання службових обов’язків, мужність та героїзм Костянтин Володимирович отримував нагороди від командування.

Костянтин бив ворога, не шкодуючи власних сил та здоров’я. Мріяв, що після закінчення війни накриє великий стіл і покличе всіх своїх друзів, яких у нього було дуже багато, щоб разом весело відсвяткувати нашу Перемогу.

У нього залишилися мати, дружина та двоє дітей – син і донечка.

Вічна пам'ять Герою!

Фото: Фейсбук-сторінка Малява Костянтин, Фейсбук-сторінка Дмитро Науменко, Nikopolnews, Нікопольська міська рада