Пам’яті хореографа Антона Смецького
Після ампутації ноги повернувся до війська
Відомий хореограф і військовослужбовець Антон Смецький загинув під час виконання бойового завдання на фронті.
"Ще місяць тому він стояв на сцені Палацу "Україна", вітав Мирослава Михайловича Вантуха (художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені П. Вірського, - ред.) з Ювілеєм. Дуже болюча втрата. Світла памʼять, Антоне! Герой, гідний своєї Батьківщини", - повідомив Національний палац мистецтв «Україна» у Фейсбуці.
Представниця Корпусу військових капеланів Християнської Служби Порятунку Оксана Мицишин згадує про Антона з теплотою: "Я казала йому, що напевно без нього перемога не прийде… Коли він їхав набирати собі команду, то порадила сказати, що все буде вибухати, а москалі бігати і суєтитися, - все, як хлопці люблять… І він ніколи не жалівся. А єдине величезне бажання було - побачитися з жінкою і дитиною. Він як падаюча палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. Про нього дооовго памʼятали усі медпрацівники усіх медичних установ, де через конвеєр таке мало можливе, а він усім залітав у серце".
Подробиці загибелі не розголошувались.
Антон приєднався до лав ЗСУ з перших днів повномасштабної війни: служив у Київській теробороні, а потім сапером в 116-й Окремій механізованій бригаді на Запорізькому напрямку.
У серпні 2023 року чоловік отримав поранення і втратив частину ноги. Це трапилося під час штурму: військовий біг полем і побачив навпроти російського кулеметника. Стрибнувши в найближчий окоп, він випадково наступив на міну.
"Стаю - і такий бабах. Дим. Потім раз на ногу - ноги немає, немає стопи. Вона розірвана на шматки. Я не кричав, нічого. Війна - це і є смерть. Тільки комусь дається зразу, комусь не відразу, комусь у такому вигляді, як я", - розповідав герой Суспільному.
Боєць пережив дві складні операції в лікарнях Запоріжжя і Дніпра. Зізнавався, що ні про що не шкодував, але найгіршим для нього було втрачати на війні друзів і побратимів:
"Важко про це говорити. Кажуть, чоловіки не плачуть. Плачуть, тому що в чоловіків теж є серце, душа, дружба. Коли поруч з тобою побратим лежить…. Хвилину тому ти ще сміявся з ним. А зараз він вже лежить поряд, його просто вбила та проклята граната".
Навіть після поранення, з протезом чоловік хотів повернутися до танців, ставити хореографічні шоу і навчати дітей. Однак бажання зберегти країну виявилося пріоритетним — після реабілітації Смецький знову пішов на фронт.
А танцями він захопився ще у п'ять років: спочатку народними, потім сучасними. До війни хореограф ставив шоу, мав балет, працював із Дмитром Коляденком та Іриною Білик.
Співачка Ірина Білик написала, що не вірила, коли дізналася про загибель Антона.
"Вчора я дізналася, що Антон загинув на фронті, але не вірила, і сьогодні остаточно зрозуміла, що мій друг вже ніколи не станцює зі мною свій найкращий танок….. Лети, прекрасна Душа!!! Всі твої слова і думки залишаться назавжди у моєму серці. Місяць тому у палаці «Україна» люди аплодували тобі, стоячи …. Сьогодні ми всі проводжаємо тебе, як Героя і великого Артиста!" - тужливо висловилася співачка.
У захисника залишилися дружина та дитина.
Вічна пам'ять Герою!
Фото: Антона Смецького, Фейсбук-сторінка Оксана Мищишин, Фейсбук-сторінка Ірина Білик, Фейсбук-сторінка Anastasia Zazuliak, Суспільне Луцьк