Володимир, офіцер радіотехнічної бригади ім. Б. Хмельницького ЗСУ

Наша радіотехнічна бригада виявляє 700-900 повітряних цілей на добу

Радіотехнічні війська (РТВ) – рід військ у складі Повітряних сил України. Їх називають «очима неба», адже саме вони першими бачать повітряні загрози. Працюють 24/7, за будь-якої погоди.

Чи є повітряні цілі, які неможливо виявити? Чим ворог б’є по радіолокаційних станціях підрозділів та як військові зберігають свою техніку, кореспонденту Укрінформу розповів офіцер радіотехнічної бригади імені Богдана Хмельницького Володимир.

Є БАГАТО ОХОЧИХ СЛУЖИТИ В РАДІОТЕХНІЧНИХ ВІЙСЬКАХ

- Які завдання мають радіотехнічні війська?

- Радіотехнічні війська – основне джерело інформації про повітряну обстановку. Бойові обслуги радіотехнічних військ цілодобово виконують завдання з ведення радіолокаційної розвідки повітряного простору, виявлення повітряних цілей та видавання радіолокаційної інформації на командні пункти.

- Наскільки тепер популярна служба у РТВ?

- На мою думку, популярна. Є багато охочих служити в цьому роді військ.

- Які у вас вакансії?

- Це вакансії за спеціальностями, що притаманні радіотехнічним військам. Окрім того, як і в цивільному житті, є вакансії водіїв, дизелістів-електриків тощо.

- Чи служать у радіотехнічних військах жінки?

- Так, звичайно. Зокрема, у нашій радіотехнічній бригаді до 10% від усього особового складу – жінки. Вони виконують усі завдання нарівні з чоловіками. Обіймають не лише, як раніше вважалося, «жіночі» посади: кухарів, медиків тощо, але й працюють операторами на радіолокаційних станціях. І виконують свою роботу дуже добре.

- Які професії найпопулярніші в радіотехнічних військах?

- Потрібні всі професії. Є військові спеціальності саме для радіотехнічних військ: оператори, спеціалісти командних пунктів, зв'язківці, які мають проходити додаткову підготовку. Є посади стрільців підрозділів охорони, що займаються прикриттям наших підрозділів. Новачки обирають для себе професію відповідно до тієї підготовки, яку мали в цивільному житті. Водії, наприклад, також хочуть служити водіями у військовій частині.

- Скільки потрібно часу на підготовку фахівця для служби у РТВ?

- На мою думку, щоб підготувати класного фахівця для радіотехнічних військ, потрібен приблизно рік, адже техніка доволі складна.

ВОРОГ ПОСТІЙНО ПОЛЮЄ ЗА НАШИМИ СТАНЦІЯМИ

- Як виявляють ворожу ціль у повітрі?

- Оператори на радіолокаційних станціях за індикаторами кругового огляду на розгорнутих бойових позиціях виявляють повітряні цілі, визначають їхні характеристики й подають відомості про них у командні пункти свого підрозділу. Після збору, обробки та відображення інформації дані поширюють у командні пункти батальйону, потім – бригади й так далі. Окрім того, – у командні пункти зенітних ракетних військ, винищувальної авіації для забезпечення бойових дій.

- Я правильно розумію, що ці радіолокаційні станції – на відкритому просторі? Чи є вони легкою мішенню для ураження ворогами?

- Так, вони досить великі. Ворог постійно полює за нашими станціями, тому ми вживаємо заходів зі збереження як особового складу, так і техніки. Маневруємо, маскуємось, облаштовуємо хибні позиції й так далі.

- Чим ворог найчастіше атакує радіолокаційні станції?

- Баражувальними боєприпасами типу «Ланцет», крилатими ракетами Х-31П, Х-35 та Х-59/69.

- Є багато телеграм-каналів, які раніше, аніж Повітряні сили, повідомляють про загрозу. Звідки вони можуть брати інформацію?

- Я не можу сказати, звідки береться в тих телеграм-каналах інформація. Ми цього не знаємо. Є офіційні канали Повітряних сил у телеграмі та вотсапі.

НАШІ РАДІОЛОКАЦІЙНІ СТАНЦІЇ МОЖУТЬ ВИЯВИТИ ВСІ ЗАСОБИ НАПАДУ, ЯКІ Є НА ОЗБРОЄННІ У ПРОТИВНИКА

- Чи впливає погода на виявлення цілей?

- Звичайно, виявлення повітряних цілей дещо ускладнюється на тлі метеоутворень. Але якісна підготовка бойових розрахунків радіолокаційних станцій і бойових обслуг командних пунктів, які можуть правильно обрати режим роботи, якою саме станцією виявляти повітряні цілі, дає змогу робити це за будь-яких погодних умов, у будь-яку пору року й час доби.

- Чи всі ворожі цілі ми можемо виявити?

- Наші радіолокаційні станції можуть виявити всі засоби нападу, що є на озброєнні у противника. Це і маловисотні швидкісні цілі, такі як крилаті ракети, і безпілотні літальні апарати, що можуть рухатися від гранично малих до середніх висот. Виявляємо й балістичні ракети.

- Які з цих цілей найскладніші для виявлення і для подальшого знищення?

- Зокрема ті, що йдуть на гранично малих висотах, постійно маневрують, в яких мала ефективна поверхня відбиття радіохвиль. Складно виявити й балістичні ракети – через їхню швидкість і відповідно малий час перебування в межах радіолокаційного поля станції. Попри це, ми їх виявляємо.

- За два з половиною роки повномасштбної війни наші війська навчилися ліпше виявляти такі цілі?

- Так. Є значний прогрес із виявлення та супроводження повітряних цілей. Бойові розрахунки навчилися розпізнавати повітряні цілі й розгадують тактику застосування засобів повітряного нападу противника. Відповідно вони знають, як діяти в тому чи іншому випадку. Для нас це вже буденність.

РАДІОТЕХНІЧНА БРИГАДА В СЕРЕДНЬОМУ ВИЯВЛЯЄ 700–900 ПОВІТРЯНИХ ЦІЛЕЙ ЗА ДОБУ

- Що найлегше виявити?

- Великі літаки, бомбардувальники, літаки типу Су-35 та Су-34, які діють на великих висотах. Ми дуже добре їх бачимо.

- Скільки в середньому цілей виявляють радіотехнічні війська на добу?

- Щодо радіотехнічних військ загалом я не скажу, але наша радіотехнічна бригада в середньому виявляє 700–900 повітряних цілей на добу. Приблизно половина – літаки, що діють за лінією нашого державного кордону. Решта – літаки противника в межах України, крилаті ракети, БпЛА і снаряди РСЗВ.

- Противник модернізує свою техніку, як це ускладнює роботу радіотехнічних військ?

- Противник не стоїть на місці, він постійно удосконалює своє озброєння, змінює тактику застосування засобів повітряного нападу. На цей час в багато разів збільшилася кількість розвідувальних безпілотних літальних апаратів, які постійно ведуть розвідку. Змінюється тактика застосування ударних БпЛА типу «Шахед». Вони маневрують від гранично-малих до великих висот, змінюють курс під час польоту. Противник частіше почав використовувати балістичні ракети у взаємодії з їхніми розвідувальними безпілотниками. Частіше застосовують свій сучасний літак Су-57, що є носієм крилатих ракет типу Х-59 та Х-69.

ЧАС ЗГОРТАННЯ ТА РОЗГОРТАННЯ ПІДРОЗДІЛУ СКОРОТИВСЯ УДВІЧІ-УТРИЧІ

- Радіотехнічні війська тепер потребують більше людей чи техніки?

- Йде війна. І люди, і техніка потрібні завжди. На перспективу хочеться більшої мобільності основних зразків радіолокаційного озброєння. Щоб процес згортання-розгортання підрозділу займав якомога менше часу й зусиль.

- Скільки наразі потрібно на це часу?

- Якщо говорити про заявлені виробником характеристики, то 45 хвилин. Але завдяки досвіду і професіоналізму наших бойових обслуг цей час скоротився удвічі-утричі. Деякі сучасні зразки західного озброєння потребують до п’яти хвилин.

У БРИГАДІ 60% ТЕХНІКИ – УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

- Яке тепер озброєння в радіотехнічних військах? Українське чи західне?

- У нашій радіотехнічній бригаді 60% техніки – українського виробництва. Це або нова, або та, що лишилася з радянських часів з деякими нашими доопрацюванням.

- В Україні нині виробляють озброєння для радіотехнічних військ?

- Так. Українські підприємства військово-промислового комплексу до війни й на сьогодні – одні з передових у світі з виготовлення радіолокаційної техніки. Вони постійно розвиваються, поліпшуються. Якщо ще й партнери нам даватимуть свої станції, думаю, відмовлятися не треба, будемо освоювати і їх.

- Як удосконалюють свої навички воїни РТВ?

- Знаєте, на початку повномасштабного вторгнення був невеликий шок, хоч ми й готувалися до війни. Наші підрозділи вже були виведені на позиції і чекали. Почалися перші удари. Коли я їздив по підрозділах, то бачив, як люди працювали на виснаження в тяжких умовах. У декого був страх, хтось не досить вправно виконував свою роботу. Тоді все відбувалося вперше: застосування «Ланцетів», крилатих ракет по наших підрозділах. Але люди вчилися, долали страх, труднощі. Тепер наші воїни добре навчені й мають унікальний бойовий досвід. Знають, як ліпше здійснити маневр, як розгорнути станцію, як саме виявити ціль та передати інформацію. Звикли перебувати в полях у різних погодних умовах. Там же навчилися відновлювати зламану та пошкоджену техніку. Маємо потужний підготовлений інженерно-технічний склад, який може в будь-який час доби, за будь-якої погоди виїхати й відновити техніку з такого стану, за який раніше ніхто б і не брався. Мабуть, сьогодні Україна має чи не найкраще військо з найкращими воїнами. Тож перемога неодмінно буде за нами.

Ганна Бодрова, Одеса