Пам’яті сержанта Кирила Самойленка

Хвилина мовчання

Мріяв зняти камерою GoPro документальний фільм про війну без прикрас

«Я всіх врятую». Дуже прикро, що не знайшлось такого самого Кирила, який би врятував тебе та хлопців, як шкода…», - написав в Інстаграмі побратим Кирила після його загибелі.

Народився Кирило 17 травня 2002 року. Його дитинство пройшло в селі Руські Тишки на Харківщині. У 2019-2020 роках навчався на історичному факультеті Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, а з листопада 2020 року проходив строкову службу.

Під час повномасштабного вторгнення був призваний на військову службу та став на захист рідної країни у складі 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг» Національної гвардії України.

Обіймав посаду командира відділення 3-го взводу, 3-ої роти оперативного призначення, 2 батальйону.

«У свої 21 ти був Кирилом Олеговичем для побратимів, набагато старших за тебе. Тебе дуже сильно поважали та цінували за те, яким ти був.

Тобі не потрібні були нагороди та відзнаки, ти був за ідею. На таких людях все тримається. Недарма до тебе приїхало попрощатись більше 100 осіб, не дивлячись на те, що Тишки розбиті та пустуючі, а до кордону з росією менше 30 км..», - згадують побратими.

Заслуги молодого воїна відзначило й командування – Кирила нагородили почесною грамотою за сумлінну службу, зразкове виконання військового обов'язку та високі показники в бойовій підготовці.

«Як сержант, завжди приймав рішення на користь особового складу, мав великий авторитет та повагу батальйону», - розповідають товариші по службі.

Кирило Самойленко мав багато планів на майбутнє та творчих задумів. Один з найамбітніших його проектів – документальний фільм про війну, який він знімав на камеру GoPro. За словами побратимів, це мало бути «відео без прикрас, без цензури, ексклюзивне, відео про війну, як вона є».

«Сподіваюсь, що воно десь збереглось або знайдеться камера/флешка, аби ми могли довести цю справу до кінця», - пише один з товаришів Кирила в Інстаграмі.

Окрім відеозйомки, Кирило нещодавно почав писати вірші. Його друзі та рідні вважають, що ці творчі роботи мають велику цінність і повинні бути збережені для наступних поколінь.

Кирило Самойленко проявив себе як вмілий командир на Запорізькому напрямку. Він брав участь у наступальних операціях проти ворожих позицій та керував групою бійців у районі між населеними пунктами Вербове та Новопокровка. За час служби Кирило успішно виконав численні бойові завдання та провів десятки успішних евакуацій поранених.

5 грудня 2023 року під час чергової екстреної евакуації поранених поблизу Вербового Кирило загинув, до останнього виконуючи свій обов'язок та рятуючи життя побратимів.

«Ти залишив за собою величезну історію. Побратими, старшина та командир сказали, що ти заслуговуєш Героя України. Тому ми зробимо все, аби ти її отримав…Але, на жаль, посмертно», - написали товариші.

Відповідна петиція набрала 25353 голосів з 25000 необхідних і знаходиться на розгляді Президента.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Фото з відкритих джерел