У моєму підрозділі ніхто не діє під примусом - офіцер Ігор Салій у проєкті «Командири нашої Перемоги»

Від уміння правильно та швидко ухвалювати рішення залежить не лише результат операції, а й життя підлеглих побратимів, адже честь, мужність, звитяга для командира – не просто слова, а сенс усього життя.

Таку думку висловив офіцер Центру масштабування технологічних рішень, екскомандир 5-ї роти 126-го батальйону 112-ї бригади, майор Ігор Салій у новому проєкті Укрінформу «Командири нашої перемоги».

Салій розповів, що готувався до повномасштабного вторгнення ще за кілька тижнів до його початку, проаналізувавши розвиток подій після зустрічі Володимира Зеленського, Ангели Меркель та Володимира Путіна у Німеччині. Саме тоді, за словами офіцера, він зрозумів, що війна неминуча.

Відправивши родину у безпечне місце, Салій у перші дні повномасштабного вторгнення одразу подався до військкомату. Документів, що підтверджували його звання капітана, на руках не мав, проте це не стало на заваді прагненню Салія захищати Батьківщину. Пішов солдатом-стрільцем. І вже на війні своєю рішучістю та впевненим виконанням бойових завдань за короткий термін дослужився до командира взводу. Документи, що підтверджували військовий чин, наздогнали Салія далеко на фронті, коли він уже командував ротою на Донецькому напрямку.

За словами офіцера, виконувати накази легше, ніж їх віддавати, бо відповідальність командира – це чиїсь життя. «У моєму підрозділі ніхто не діє під примусом, а для вирішення складних завдань я виходжу на діалог з командиром батальйону та начальником штабу», – пояснює Салій.

Для нього життя бійців – найвища цінність. «Неважливо, скільки втрат у ворога, у нас горе через загибель навіть однієї людини», – переконує офіцер.

Який наказ віддавати найтяжче, який момент війни став для Салія переломним, і чим займаються військові у Центрі масштабування рішень – про це дивіться у сьогоднішньому випуску програми з циклу «Командири нашої перемоги» о 18:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.

Як повідомлялося, Укрінформ започаткував цикл програм, головні герої яких – військові командири з бойовим досвідом. Офіцери, котрим довелося шліфувати здобуті у військових інституціях теоретичні знання не на полігоні, а одразу на полі бою. А декому з них і навчальним закладом стала сама війна.

Герої цього проєкту – саме ті командири, за якими бійці ЗСУ, ні на мить не вагаючись, йдуть у бій проти численних ворожих військ; командири, за якими завжди – стратегічні успіхи в найризикованіших військових операціях; командири, які ведуть до Перемоги.