Вадим Гладков, перший заступник командувача Нацгвардії

«Глобальні проблеми сучасності» – це предмет, який вивчають на старших курсах в українських вишах. Його наповнення може бути різним, але військові конфлікти по всьому світові навряд чи оминуть цю дисципліну. У 2021 році на одній із таких пар я доповідала про воєнні технології майбутнього.

«Уявіть, які непереливки буде одній зі сторін конфлікту, коли вони побачать рій БпЛА з вибухівкою, що, зокрема, зможуть самонаводитися», – зверталася я до аудиторії під враженням від відео про використання дронів-камікадзе у війні в Сирії у 2018-2019 роках.

Слухаючи мої флешбеки, перший заступник командувача Національної гвардії України (начальник штабу), бригадний генерал Вадим Гладков усміхається з гіркою іронією. Напевно, мій подальший спіч про те, як застосовували коптери для археологічної розвідки і знімання розкопів, видається дещо наївним. Адже «збройні конфлікти майбутнього» вже у нас: у російсько-українській війні різного виду безпілотники відіграють украй важливу роль, особливо під час «позиційної» війни.

«Як мені сказав один із військових, дрони не літають над нами, вони над нами живуть», – додає один із командирів підрозділу БПЛА Нацгвардії.

На одній із локацій він показує безпілотники різного типу – і для розвідки, і для ударів. Окремо стоїть наш розвідувальний «Лелека».

«Це – DJI «Enterprise», дрон з глибиною застосування до 5 км. Ми його використовуємо як тактичний розвідувальний дрон. Далі – «Matrice-30», у народі – «матрас». Може відлітати до 15 кілометрів від стартової точки, до 40 хвилин висіти у повітрі, обладнаний камерами із зумом. До речі, ми без зуму камери вже майже не використовуємо: якщо підлетіти надто близько до цілі – його зіб'ють», – розповідає деталі бригадний генерал Гладков.

У цій атмосфері, в оточенні безпілотників, заступник командувача Національної гвардії дав своє перше інтерв'ю, у якому ми обговорили співвідношення дронів в українській і російській арміях, як наші воїни борються з ворожими БпЛА, як розвиваються системи РЕБ та якими стануть дрони за п'ять років.

ОДНА БРИГАДА ВИТРАЧАЄ ДО ДЕСЯТКА РОЗВІДУВАЛЬНИХ ДРОНІВ НА ДЕНЬ

- Пане Вадиме, 2023-й став роком дронів на полі бою, у 2024-му ця тенденція продовжується?

- Підрозділи Національної гвардії разом з іншими складовими Сил оборони виконують завдання по всій лінії фронту. В усіх на слуху наші бригади “Гвардії наступу”, підрозділи Центру спецпризначення «ОМЕГА», а також інші підрозділи, які досить ефективно протидіють спробам РФ захопити наші території з перших днів повномасштабного вторгнення, і зокрема із 2014 року.

Зараз багато змін у технологіях, підготовці й тактиці. Війна змінюється, змінюється армія, змінюються засоби її ведення. У державі активно розвивається напрямок безпілотних систем, створено Сили безпілотних систем у складі ЗСУ. Це вимога часу. Так само ця структура розбудовується у Нацгвардії.

Ми аналізуємо ситуацію, продовжуємо нарощувати зусилля щодо розвитку безпілотних систем. У нас є розуміння, скільки і якої якості повинні бути дрони, на яких частотах мають вони працювати і на яку глибину мають вражати. Розвивається і напрямок РЕБ.

Підрозділи, які застосовують БпЛА – невід’ємна складова зараз для всіх, хто виконує завдання. Починаючи від виконання завдань розвідки, коригування вогню, закінчуючи застосуванням дронів для ураження живої сили і техніки, позицій противника. Вони є і у бригадах оперативного призначення, у загонах нашого спецпризначення, також є й окремі підрозділи. В рамках концепції розвитку безпілотних систем НГУ визначено єдині підходи підготовки екіпажів безпілотних систем. Усіх деталей і планів розкривати не буду, але ми працюємо зокрема для нарощення цього напрямку. Але я думаю, що ворог це відчуватиме.

Ворог теж розвивається в цьому напрямку. Росіяни нарощують свою кількість дронів, змінюють канали управління, постійно намагаючись обійти наші засоби радіоелектронної боротьби. Ми відповідно теж «підлаштовуємося» під такі дії противника і намагаємося більш ефективно застосовувати засоби, які в нас є на озброєнні, або які ми впроваджуємо.

Взагалі до 2023-го року наші підрозділи застосовували дрони не так масово, оскільки вони дорого коштують. Наприклад, кожен «Mavic-3» вартує понад 100 тисяч гривень і більше, залежно від модифікації. До повномасштабного вторгнення і навіть у перший рік великої війни закупати їх було досить складно, поки в процес не втрутилась держава, допомагаючи розвивати і фінансувати цей блок, а також відбулися зміни в нормативних актах, де тепер визначено таку номенклатуру.

- А волонтери допомагали?

- Волонтери не можуть надати багато дронів, хоча їх роль і допомога значна, особливо якщо брати до уваги ці два з половиною роки. «Розхід» тільки розвідувальних дронів у день на одну бригаду може складати до 10 безпілотників. Що стосуєтся FPV – то їх витрата в рази більша, особливо, якщо ділянка фронту активна і ворог проводить постійні штурмові дії.

- Це і станом на зараз?

- Так, станом на зараз і станом на найближчий час. Дрон падає й за погодних умов: узимку, наприклад, від намерзання на корпусі чи пропелерах. Він падає під впливом радіоелектронної боротьби противника. Водночас його можна збити фізично: навіть із певних видів стрілецької зброї, якщо той низько підлетів – можна вразити.

Отже, коли всі зрозуміли, що без дронів нікуди – почали активно розвиватися підрозділи безпілотних систем і виробництво дронів. За рахунок державних програм ми почали отримувати велику кількість дронів, як FPV, так і розвідувальних. Маємо власні потужності для виробництва.

ЗАРАЗ НЕМАЄ ДІЛЯНКИ ФРОНТУ, ДЕ НЕ ВИСІВ БИ ДРОН, СПОСТЕРІГАЮЧИ ЗА ПОЛЕМ БОЮ

- Як ви оцінюєте співвідношення дронів з української та російської сторін?

- Стосовно тактичного рівня – «Mavic», «Matrice», FPV – то у нас, мабуть, однакова кількість, певний паритет. У росіян більше розвідувальних БпЛА, як-от «ZALA» та «Орлан» (дальність польоту до 120 км, – ред). Проте, паритет не стосується артилерії – на складних напрямках противник постійно намагається використовувати велику кількість артилерії, вистрілює сотні й тисячі снарядів за добу.

- То ми потребуємо більше розвідувальних дронів?

- Потрібні всі дрони, розвідувальні – це обов'язково. Зараз немає такої ділянки на лінії фронту, щоб там не висів дрон і не спостерігав за полем бою. Ба більше, саме оператор дрона надає інформацію у командний пункт чи бійцям, які сидять в окопі, що на них суне група піхоти. Не вони бачать ворога – його бачить безпілотник, і наші бійці вже готуються відбивати ці атаки.

Якщо дрон не побачив ворога, тоді відбивати атаку важче і на це піде більше ресурсів і часу. Найкращий варіант – виявити спробу штурму заздалегідь, на етапі підготовки чи висування. Гадаю, що упродовж найближчих років усі – і ми, й ворог – перейдемо до активного використання дронів для всіх завдань.

Взагалі зброї ніколи не буває достатньо. Поки йдуть активні бойові дії – не вистачатиме ані дронів, ані артилерійських засобів.

- Але ж посадовці час від часу заявляють, що Україна нарощує виробництво зброї.

- Так, ми нарощуємо. Але й ворог нарощує. У нас уже є власні майстерні, де ми складаємо дрони, де ми їх удосконалюємо. Також є певні потужності, де ми робимо налаштування або ремонт, усуваємо дефекти чи брак – таке теж буває.

- А що саме вдосконалюється? Антени, контролери?

- Зокрема. А також елементи живлення, плати керування, системи скиду та інше. Завдяки цьому ефективність їх застосування і стійкість до РЕБ противника зростає.

МАЙБУТНЄ ДРОНІВ – СИСТЕМИ ДОНАВЕДЕННЯ НА ЦІЛЬ

- Нещодавно була новина, що ЗСУ отримають новий дрон-бомбер «Чорна Вдова». Чи є певні дрони, які ви хотіли отримати?

- Передусім у дронах нас цікавлять підіймальні характеристики, характеристики з управління й зі стійкості до радіоелектронної боротьби. Також цікавить, що робитиме дрон, якщо втратить управління – чи він повернеться додому, чи впаде деінде.

Певні дрони ми вже маємо, наприклад, «Баба Яга» (безпілотник Vampire, може нести до 4-х боєприпасів, – ред.), це Heavy Shot (до 40 кг бомбового навантаження, – ред). «Чорна Вдова» – подивимося, як його застосовуватимуть. Тут завжди питання ціни, ефективності, стійкості й доступності. Але так, як зараз безпілотні системи розвиваються в Україні – ми досить швидко адаптуємо їх застосування і технічні характеристики.

- Хотіла ще запитати вас про дрон із системами донаведення на ціль…

- Зараз, наскільки мені відомо, спеціалісти цього напрямку працюють і над «машинним баченням». Певні результати є, будуть технічні випробування надалі.

- Які переваги нададуть системи донаведення або «машинного зору»?

- Перевага цієї технології – у більш автоматизованому управлінні й захопленні цілі. Пілоту не потрібно доводити до кінцевої точки ураження цей дрон. Він просто позначив ціль за 200-400 метрів (скільки дозволяють технічні характеристики), натиснув кнопку, далі дрон працює навіть без втручання оператора.

РАНІШЕ РЕБИ ПРОТИДІЯЛИ ЗАСОБАМ РОЗВІДКИ ПРОТИВНИКА, ЗАРАЗ – ЩЕ Й ЗАСОБАМ УРАЖЕННЯ

- Як щодо розвитку засобів радіоелектронної боротьби?

- У нас зараз відбувається розвиток і цього напрямку. Є організаційно-штатна структура, є досвід застосування таких засобів безпосередньо на фронті. Раніше радіоелектронна боротьба працювала на те, щоб протидіяти засобам розвідки і зв'язку противника. А зараз ми маємо ще й протидіяти ворожим засобам ураження. Йдеться насамперед про БпЛА різного типу.

Водночас треба розуміти, що робота систем РЕБ – це не панацея. Її можна обійти. Направленість, дальність дії, висота – усі ці характеристики мають враховуватися. Адже коли не врахував – ворог має змогу діяти.

ТРАНСФОРМУЄМО ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНУ СТРУКТУРУ, АБИ ПІДРОЗДІЛИ БУЛИ ЕФЕКТИВНИМИ

- Як у Нацгвардії посилюють напрямок застосування дронів? Як готують спеціалістів?

- Враховуючи досвід війни, реалії на полі бою і розвиток технологій – ми трансформуємо організаційно-штатну структуру, підлаштовуючи її під ті умови, в яких ми опиняємося, щоб наші підрозділи були ефективними, а особовий склад збереженим.

Зараз у нас є три окремих загони із застосування безпілотних систем. Один був створений у 2022 році. І два загони – це «Крила Омеги» і «Тайфун» – створені цього року, вони зараз нарощують свої спроможності, зокрема, кількість особового складу. Це в основному – молоді хлопці й дівчата, у яких є хист геймерства, до комп'ютерних технологій, у яких є розуміння, як управляти дроном, як підлаштовуватись під ті чи інші чинники, які заважають роботі цього дрона.

Водночас у нас так само створений Центр оцінки ефективності застосування й управління безпілотними авіаційними системами. Його фахівці аналізують застосування й ефективність виконання завдань цими підрозділами.

- Уточніть, за скільки можна підготувати гарного оператора дрона?

- Загалом підготовка триває до чотирьох тижнів. А потім уже хтось набуває навички більш специфічні, залежно від типу БпЛА, і надалі застосовує їх на практиці. Є й такі, хто приходить на службу із хорошими навичками одразу. І тоді підготовка займає ще менше часу.

- Я знаю, що ми так чи інакше вдосконалюємо дрони для застосування на фронті. Чи фіксували, що росіяни крали у нас якісь технології і потім застосовували у себе?

- По дронах, які мають широкий спектр застосування і є у всіх підрозділах – противник може лише копіювати і вивчати специфіку їх застосування, яка робить це ефективнішим, аніж у них. І, звісно, ворога цікавлять більше ті дрони, яких немає у загальному доступі, так би мовити, а вони є нашими напрацюваннями.

- Скільки дронів потрібно для перемоги?

- Поки немає такого визначення, тож я і не можу сказати. Знову ж таки, чи вирішать вони всі наші проблеми, якщо їх загалом буде дуже багато? Авжеж, ні. Війна – комплексне завдання для наших Сил оборони, для нашої держави. Дрони – велика допоміжна складова. Але і вони застосовуються у комплексі усіх сил і засобів.

Світлана Ткачук, Київ

Фото: Павло Багмут