Пам’яті старшого лейтенанта Олега Чередніченка (позивний «Кіса»)

Помер від поранення у день народження сина

52-річний командир інженерно-саперного взводу, старший лейтенант Олег Чередніченко із позивним «Кіса» помер у лікарні 31 серпня 2023 року.

Олег народився у Житомирі. Після закінчення однієї з місцевих шкіл здобув освіту інженера-електромеханіка у Московському автомобілебудівному інституті. Під час навчання пройшов військову кафедру та встиг попрацювати на автомобільному заводі. Згодом чоловік повернувся у рідне місто.

Олег працював верстальником у газеті, а згодом займався комп’ютерами та системами управління. Він працював у системі МВС, де досі користуються написаними ним програмами, в обласному управлінні Пенсійного фонду та у приватних фірмах.

Дружина героя Наталія пригадує, що він не любив рутини, прагнув вивчати щось нове і займатися практичною роботою. За її словами, Олег був трудоголіком і нічого не робив абияк, викладався у роботі на 100%.

«Коли ми познайомилася з Олегом, мене в ньому найбільше вразили його світло-сірі очі і те, яким неймовірним татом він був. Олег приходив на побачення зі своєю донькою, і я одразу зрозуміла, що хотіла би мати такого ж батька для своїх дітей. Тут я абсолютно не помилилася, бо Олег приділяв нашому сину дуже багато уваги, проводячи з ним вільний час, виховуючи, навчаючи і підтримуючи його. А ще чоловік дуже любив мене і постійно захищав. На всі свята Олег дарував мені мої улюблені троянди. У нас із ним було багато планів, як ми зустрічатимемо старість», - розповідає Наталія.

Жінка говорить, коли розпочалася повномасштабна війна, вони з Олегом сподівалися, що все завершиться через кілька місяців. Він наполіг, аби Наталія з сином евакуювалися до Німеччини, де вони пробули майже два місяці й повернулися, бо дуже сумували за татом і чоловіком.

У травні 2022 року Олега мобілізували. Він потрапив до територіальної оборони і виконував завдання спочатку в Житомирі, а потім на півночі області. Далі були навчання у Львові та в Німеччині. Паралельно з цим Олег самостійно навчався саперній справі з підручників, які завантажив на телефон, а своїми знаннями ділився з побратимами. Потім чоловіка перевели до 116-ї окремої механізованої бригади, у складі якої він виконував завдання на Запорізькому напрямку.

«Олег жодного разу, відколи його мобілізували, не був у відпустці. Утім, він ніколи не скаржився і постійно мене заспокоював. Чоловік у всьому знаходив щось позитивне, тому й війна для нього була новим досвідом», - говорить дружина.

Весь час Наталія намагалася підтримати свого чоловіка, активно займаючись волонтерством, та стала однією зі співзасновниць благодійного фонду «Мільйони сердець». Для підрозділу Олега дружина постачала продукти, ліки та обладнання.

Жінка згадує, що чоловік незадовго до війни здійснив свою мрію, придбавши новий автомобіль. Натомість стареньким «москвичем» він поїхав на війну. Транспортний засіб багато допомагав військовим і, як згадують побратими Олега, неодноразово прокладав їм шлях.

Оскільки автівка зносилася, Олег потребував нової. Розпочали збір на бус для його підрозділу — але придбати змогли, на жаль, вже після загибелі воїна...

Востаннє Наталія спілкувалася з чоловіком 28 серпня 2023 року. Обговорювали подарунок на 16-річчя сина. Наступного дня Олег пішов на виконання бойового завдання, і зв’язок із ним зник. Про останні дні життя воїна дружина дізналася пізніше.

Олег разом із п’ятьма побратимами потрапив під обстріл поблизу Малої Токмачки на Запорізькому напрямку, коли вони очікували на ще одну групу військових. Тоді поранень зазнали всі шестеро, а у старшого лейтенанта Чередніченка воно було найскладнішим. Після стабілізаційного пункту військового госпіталізували до лікарні в Запоріжжі, де його прооперували.

Про те, що сталося з чоловіком, Наталія дізналася вранці 31 серпня. Поки вона їхала в Запоріжжя, Олег помер. Саме того дня їхньому сину виповнилося 16 років.

«Я знала, що мій чоловік - дуже сильна людина, але коли мені показали відео, як Олегові надавали першу медичну допомогу, я була вражена його мужністю. Він сидів із пораненням: у його скроні застряг уламок, частина якого пройшла через усе обличчя. Йому було дуже боляче, а він мовчав і терпів. Наш син – це єдине, за що я схопилася і тримаюся після смерті чоловіка», - ділиться жінка.

Олега Чередніченка поховали на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі. У Героя залишилися батьки, сестра, дружина, син та донька.

Посмертно військовослужбовця відзначено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Шана і слава Герою!

Фото надані родиною