Як удар по 107-му арсеналу РФ вплине на війну? Це її новий етап?
У зоні потенційного ураження ЗСУ таких складів, як у Торопці, в європейській частині РФ ще є шість. Але п’ять з них – значно менші
Про це вже знають всі: у ніч проти 18 вересня СБУ, ГУР і ССО атакували склад боєприпасів біля російського міста Торопець у Тверській області. На 107-му арсеналі ГРАУ Міноборони РФ, на об’єктах якого, за попередніми даними, зберігалось до 30 тисяч тонн боєприпасів різних типів, які почали вибухати. І то настільки потужно, що з космосу було видно. А сейсмічні датчики зафіксували підземні поштовхи магнітудою до (!) 2.8 за шкалою Ріхтера.
«Сам цей факт свідчить про масштаб втрат для ворога від цієї вдалої атаки Сил оборони України значно краще, аніж навіть ефектні фото та відео вибухів на цьому складі. Бо такий «сейсмічний» ефект міг виникнути хіба що від одночасного підриву одразу кількох тисяч тонн боєприпасів. (Якщо хто захоче порівняти такий ефект із підривом малопотужного ядерного боєзаряда, то той від істини піде недалеко. – Ред.)», – пишуть аналітики мілітарного видання Defense Express.
Якщо ми вже вдалися до порівнянь, то дехто цей інцидент ставить на один щабель із подіями середини квітня 2022 року, коли внаслідок удару двома українськими ракетами «Нептун» був знищений флагман ЧФ крейсер «Москва». Арсенал у Торопці – це як «Москва», але тільки серед російських складів боєприпасів. Побудованого у 2015 році за 3,6 мільярда рублів (понад 35 мільйонів євро), його теж називали одним з найбільших і найцінніших. Який, мовляв, «зможе витримати навіть ураження від ядерного вибуху».
«Москва» була знищена в акваторії Чорного моря, в зоні досяжності наших ПКРК «Нептун» станом на 2022 рік. А зараз знищуються величезні склади, які розміщені за сотні кілометрів від кордону з Україною», - коментує Укрінформу військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Знищення «Москви» знаменувало новий етап у Великій війні – кінець ворожих фантазій про «бліцкриг» і перехід до війни в довгу. А зараз, схоже, почався новий етап – повноцінний перехід війни на територію ворога.
«Ми знищуємо стратегічного значення об'єкти саме у Тверській області, між Москвою і Петербургом, а не в акваторії Чорного моря, в кількох десятках кілометрів від Одеси», – підкреслив пан Коваленко
Від себе додамо: українською зброєю знищуємо!
ЩО ВОРОГ ЗБЕРІГАВ НА СКЛАДАХ
На це питання остаточної відповіді усе ще немає.
Керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко: «Окупанти тримали на складі ракети до РСЗВ «Град», С-300 та С-400, а також балістичні «Іскандер» та KN23, які країна-агресор купує у КНДР».
За словами військового оглядача Дениса Поповича, там зберігалися 122-міліметрові боєприпаси: «Це могли бути ракети для РСЗВ «Град». Є інформація, що там зберігалися і зенітні ракети, які так вибухають, що не сплутаєш. Як бенгальський вогонь, феєрверк».
А це – військовий експерт, офіцер резерву ЗСУ Андрій Крамаров: «Склад у Торопці був доволі великим логістичним хабом і там зберігалися ракети, зокрема, до С-300, С-400, РСЗВ «Град», корейські КN-23, Іскандер-М, а також міни».
Водночас Іван Киричевський, аналітик Defense Express, не поспішає з оцінкою: «Обʼєктивних даних зараз немає. Є інформація про нібито ракети «Точка-У». Втім, росіяни такі ракети вже не роблять, але їх виготовляють у КНДР. Тому найкраще дочекатися, поки перша хвиля ажіотажу від настільки потужного вибуху спаде».
Олександр Коваленко теж не коментує скільки саме і якого типу боєприпаси зберігалися в арсеналі. “Проте фігурує цифра в 30 тис. тонн”.
Ми попросили його проаналізувати цю інформацію.
“Якщо припустити, що там зберігалися тільки ракети до РСЗО калібром 122 мм, то це було б приблизно 460 тис. пострілів. З урахуванням частоти застосування РСЗВ у зоні бойових дій — це запас на 10 місяців активних бойових дій або понад рік за середньої інтенсивності. Якщо говорити про винятково міни 82-мм, то це 10 мільйонів пострілів або з урахуванням інтенсивності їх застосування в зоні БД — це запас більш ніж на півтора року активного застосування", — пояснив оглядач групи “Інформаційний спротив” і додав, що кількість суто умовна, якби на складах були виключно такого типу боєприпаси.
“Але масштаби втрат, навіть при змішаному типі БК, можете собі уявити. Ну і загасити ось це все, що детонує нон-стоп, буде не так просто. Думаю, вчинять як із нафтобазами, доки не згорить усе дощенту, так і спостерігатимуть здалечку за розльотом БК”, - зазначив військовий експерт.
ЧИМ УКРАЇНА МОГЛА ЖАХНУТИ
Аналітики Defence Express звернули увагу на відео, де на фоні палаючих складів було чути звук реактивного двигуна. Тож вони обережно припускають, що удари завдавалися за участю новітніх реактивних дронів «Паляниця».
Характеристики дрона засекречені, але на ролику-презентації зазначено, що дальність може перевищувати 600 км. Тож до складів у Тверській області «Паляниця» дістати могла.
«Звісно, не одна «Паляниця», а декілька, – вважає Олександр Коваленко. – Хоча, знову ж таки, варто дочекатися офіційних повідомлень».
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко теж припускає, що арсенал могла атакувати найновіший дрон-ракета: «Але не «Паляницею» єдиною. Це комплексна атака, досить потужна, була застосована велика кількість засобів і правильно, тому що в цьому районі концентрувалася ППО і її треба було пройти. Тому не виключаю, що один з ударів міг бути завданий «Паляницею».
Військовий експерт Олег Жданов каже, що декілька разів прослуховував відеозапис: «Звук схожий і на "Паляницю", і на ракету "Нептун". В обох засобах – реактивний двигун і дозвукова швидкість. «Паляниця» летить дещо повільніше – приблизно 500-600 кілометрів на годину, а «Нептун» може розганятися до 850 кілометрів на годину. У цих ракет приблизно однакова маса вибухової речовини – близько 300 кілограмів. Ракета «Нептун» має дальність 300 кілометрів, однак у серпні було представлено «Нептун» з додатковим розгінним блоком».
У будь-якому разі це була зброя вітчизняного виробництва.
«Якщо там дійсно були якісь підземні місця зберігання, то дрон не міг пробити їх. Це ж не балістична ракета, яка призначена для руйнування бетону. Це дрон, який може ефективно бити по боєприпасах, які фактично незахищені», – наголосив директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.
Він припускає, що через динаміку військової обстановки росіяни могли зберігати якусь частину боєприпасів на відкритих майданчиках.
«Буквально сьогодні привезли, через тиждень вивозять на фронт, то навіщо їх затягувати в якісь захищені місця зберігання? Наші спецслужби про це довідалися і скористалися моментом, і нанесли удар. А далі – відбувся ефект доміно», – пояснив він.
В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЧАСТИНІ РФ Є ШІСТЬ СКЛАДІВ, ЯК У ТОРОПЦІ
Як розповідають у Defense Express, загалом таких російських арсеналів – до двох десятків на всю Росію. Але історично так склалось, що більшість з них були розташовані в тилу головного напряму удару ще радянської армії часів Холодної війни проти НАТО, себто, в європейській частині РФ.
Експерти нарахували ще шість подібних складів, до яких уже нині можуть дотягнутися українські військові розробки.
- 23-й арсенал ГРАУ
23 арсенал ГРАУ знаходиться лише у 16 км на південь від вже знищеного 107-го арсеналу. Цей склад приблизно вдвічі менший за вже знищений. Яка номенклатура боєприпасів на ньому зберігається залишається під питанням, але те, що був атакований саме 107-й арсенал, а не він, вказує на його менше значення. Також він значно менший за площею – близько 2,6 кв. км проти 5 кв. км.
- 13-й арсенал ГРАУ
Далі на північ у Новгородській області під селищем Котово знаходиться 13-й арсенал ГРАУ. Від кордону з Україною він близько 680 км, тобто на близько 200 км далі за Торопець. Цей склад має загальну площу близько 3 кв. км.
- 51-й арсенал ГРАУ
Хоча і ближчою, але доволі складною ціллю, через щільність ППО, може бути 51-й арсенал ГРАУ на схід від Москви під містом Кіржач Владимирської області. Це доволі великий склад загальною площею близько 3,5 кв. км. До кордону з Україною – близько 530 км.
- 73-й арсенал ГРАУ
Ще один арсенал ГРАУ у Владимирській області – 73-й поряд із селищами Іваново, Крутово та Есено, який можливо вважати найбільшим, бо він займає площу близько 7 кв. км. Також він у проміжку між 2018 та 2021 роком пройшов великий ремонт та модернізацію, як і 107-й арсенал. Він знаходиться за 650 кілометрів від нашого кордону.
- 67-й арсенал ГРАУ
А от одним з найближчих можливо вважати 67-й арсенал ГРАУ під містом Карачев Брянської області – всього 114 км. Він знаходиться впритул до 20-тисячного населеного пункту. При цьому станом на 2021 рік на супутникових знімках видно, що частина боєприпасів на цьому складі загальною площею близько 3,5 кв. км зберігались просто неба.
- 68-й арсенал ГРАУ
Найбільш віддаленим, близько 700 км від лінії фронту є 68-й арсенал ГРАУ під містом Моздок у Північній Осетії. Він теж оновлений. Площа 2,2 кв. км.
ФАКТОР ЗНИЩЕНОГО 107-ГО АРСЕНАЛУ: ВПЛИНЕ І НА СИТУАЦІЮ У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ, І НА ДОЗВІЛ БИТИ ЗАХІДНОЮ ЗБРОЄЮ
«Це дійсно буде впливати. Думаю, вже цього тижня наші бійці відчують зменшення кількості обстрілів. Те ж курське угруповання ворога забезпечувалося з цих складів», – акцентує Олександр Коваленко.
А ще бєлгородське угруповання, група військ «Захід» і «Центр», Лимано-Куп’янська вісь...
«Забезпечення йшло через 107-й арсенал. Тепер його нема. І це ворог відчуватиме ще довго. Тому цей вибух впливатиме безпосередньо на ситуацію в зоні бойових дій. Як мінімум на декількох ділянках, а як максимум – це може стосуватися навіть усієї лінії боєзіткнення», – підкреслив оглядач групи «Інформаційний спротив».
Його доповнює Михайло Самусь: «Це вплине на здатність російських військ продовжувати наступ в Україні. Тому що без «вогняної стіни», яку вони створюють артилерією, у них можливості впадуть».
Військовий експерт вважає, що удар по складу БК у Торопці також може стати аргументом для президента США Джо Байдена надати дозвіл бити далекобійною зброєю по РФ.
«Насамперед це демонстрація американцям, що дивіться, ви зафіксували землетрус, це фактично червона лінія щодо ядерної зброї. І ось подивіться, ми творимо історію, ми створюємо такі вибухи на території Росії. Де хоч якась реакція Кремля? А немає», – вказав він.
Настає ідеальний момент для того, щоб дозволити Україні бити західною зброєю по російській території. «Західна зброя разом з українськими дронами і ракетами зможе створити потужний тиск на російську інфраструктуру ведення війни», – резюмував директор New Geopolitics Research Network.
Мирослав Ліскович. Київ