Військовий Віктор Хамець у «Станції Краматорськ»: На війні кожне рішення - це чиєсь життя
Коли боєць маневрує у «Бредлі» по мінному полю під щільним обстрілом – життя екіпажу та піхоти залежить лише від його холодної голови і максимальної концентрації. Від смерті рятують буквально сантиметри.
Про це розповів боєць 47-ї бригади «Маґура» Віктор Хамець (позивний «Рево») у новому сезоні програми «Станція Краматорськ», яка вийде на новому Ютуб-каналі Укрінформу 2 жовтня о 19:00.
«Важке кожне рішення, його потрібно обдумувати і проговорювати, але є й миттєві, які ти приймаєш, а вже потім думаєш про наслідки», – поділився пережитим бойовим досвідом «Рево».
Військовий розповів історію, як йому вдалося врятувати важкопораненого 19-річного піхотинця, коли медевак відмовився їхати у небезпечну зону. «Я вскочив у пікап і поїхав забирати його. Це було дуже епічно: там криють «Гради», тут броня горить від прильотів, і я на пікапі вриваюся. Нормально, врятував. Він уже навіть повернувся до нас, щоправда уже на кухню», – розповів він.
Були ситуації, коли Хамець, будучи водієм-механіком, їхав на позицію прикривати піхотинців вогнем. Саме в одному з таких боїв, коли прикривав побратима, і отримав поранення. «Так, я механік, але насправді я багатофункціональний. Я маю досвід кулеметника та й взагалі володію всією зброєю, що зараз є у нас і у ворога», – зазначив військовий.
Не менш важливо і вміти розміновувати, зауважив «Рево». Він пригадав, як віз групу на передову і побачив на єдиному розмінованому проході підбиту «Бредлі»: «Я просто розумію, якщо там, не дай Бог, зараз поранений та евакуація – це хлопцям більше двох кілометрів важкого пішки тягти. Взяв лопатку, щуп, прибрав дві ТМ-ки (протитанкові міни – ред.), зробив, щоб я машиною міг заскочити, і доповів командуванню, що є прохід для пікапа».
Хамець не вважає себе героєм, хоча врятував десятки життів. За його словами, найкраща мотивація продовжувати виконувати цю складну небезпечну роботу – це звичайна вдячність тих, хто вижив. «Я дуже багато вивіз хлопців, і багато хто дякував мені. Коли я був поранений, мені дзвонили, я навіть не знав, хто дзвонив, і просто дякував за те, що зустрічає Новий рік з родиною. Це приємно, і це для мене найкраща мотивація продовжувати далі це робити», – пригадав військовий.
У цивільному житті Хамець працював на екскаваторі в кар’єрі, де було чимало ризикованих ситуацій, тож попередній досвід згодився на війні. Утім, зараз Рево навіть не уявляє свого повернення в тил, у мирне життя.
«Я вже не уявляю своє життя просто цивільним, щоб повернутися до своєї цивільної професії, знаючи, що там відбувається на фронті. Це дуже тяжко, я не зміг би просто. Я щасливий, що війна звела мене дійсно з достойними людьми і відсіяла непотрібних. Зараз ми творимо історію. І я знаю дуже багато героїв цієї історії, про яких реально можна фільми знімати», – зазначив військовий.
Чому нині чоловіки не мають уявлення про українську армію та бояться мобілізації, чи справді така велика зарплатня у військових і на що її витрачають, та з якої причини провалився контрнаступ ЗСУ на Запорізькому напрямку – про все це можна дізнатися з сьогоднішнього випуску програми «Станція Краматорськ».
Віктор Хамець – боєць 47-ї бригади «Маґура», розвідник, водій-механік БМП «Бредлі». Воював у 2014-15 роках контрактником, звільнився після поранення за станом здоров’я. З початком повномасштабного вторгнення записався до лав ТРО у Полтаві, звідки заново почав свій військовий шлях.
Як повідомлялося, «Станція Краматорськ» – це спільний продукт Укрінформу та Центру протидії з дезінформацією при РНБО. Головна мета проєкту – через відверту розмову показати особисту життєву історію героя та водночас висвітлити основні російські ІПСО на тему армії та війни.
Ведучі програми Костянтин та Влада Ліберови – документальні фотографи, які фіксують події в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.