Захист енергетичних об’єктів: чи готові АЕС та ГЕС до російських атак?
Заява Президента України про те, що росія готує удар по українських АЕС, лише підсилює занепокоєння щодо недостатнього рівня їх захисту
26 серпня росія здійснила наймасштабнішу атаку на енергетичну інфраструктуру України. Ворожі шахеди і ракети пошкодили об’єкти у 15 областях, через що у багатьох регіонах країни зникло світло. Однак, на щастя, влучити у Київську ГЕС росіянам так і не вдалося.
Кожна нова атака на енергооб’єкти підвищує ймовірність блекаутів узимку. Проєкт DOZORRO TI Ukraine уже досліджував, як в Україні закуповують енергообладнання, щоб бути готовими до найгіршого сценарію. Цього разу фахівці проаналізували, що роблять Енергоатом і Укргідроенерго, щоб запобігти блекаутам – як закуповують будівництво захисних споруд для найважливіших об’єктів енергетичної інфраструктури.
ЗАГАЛЬНА СТАТИСТИКА
Фахівці відібрали всі закупівлі, де в назві згадують антидроновий/протидроновий захист чи захисні споруди для АЕС та ГЕС. Перша закупівля за таким запитом з’явилася на Prozorro у листопаді 2022 року. За два роки ми нарахували 135 закупівель на суму 13,28 млрд грн. Вони стосувалися розробки проєктно-кошторисної документації, придбання матеріалів для захисту, будівництва захисних споруд, облаштування антидронових систем та послуг з авторського та технічного нагляду за такими роботами. Це може бути не вся сума, адже деякі закупівлі для захисту критичної інфраструктури могли не публікувати на Prozorro через питання безпеки або інші обмеження.
Якщо розподілити кошти за напрямками, то розробка проєктно-кошторисної документації коштувала 1,38 млрд грн. На матеріали, будівництво захисних споруд та облаштування антидронового захисту витратили 10,92 млрд грн. Ще понад 400 млн грн пішло на інженерні послуги, зокрема авторський та технічний нагляд. Також на понад 530 млн грн замовили одразу проєкти та їх реалізацію.
17 закупівель стосувались атомних електростанцій, їхня загальна вартість склала 1,29 млрд грн. Усі інші були спрямовані на захист ГЕС.
АТОМНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ УКРАЇНИ
В Україні є чотири атомні електростанції: Рівненська, Хмельницька, Південноукраїнська та Запорізька. Питання захисту зараз стосується лише трьох з них, бо ЗАЕС перебуває під російською окупацією.
«Енергоатом» замовляє будівництво захисних споруд напряму, а деталі контрактів засекречує з безпекових причин. Це стало можливим завдяки Постанові Кабміну №1178. Вона дозволяє будівництво захисних споруд під час воєнного стану без тендерних процедур, щоб приховати важливу інформацію про будівництво від ворога.
Практично всі роботи з розробки проєктної документації з будівництва захисних споруд на трьох АЕС отримала ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд». Згодом замовник доручив їй будівництво цих споруд та авторський нагляд.
ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» належить Юрію Ромашко. Із 2020 року фірма отримала замовлень на 852 млн грн, майже всі – від ПАТ «Укрнафта» та ДП «НАЕК «Енергоатом».
► Рівненська АЕС. За нашими підрахунками, загальна сума замовлень «Енергоатома» для захисту цього об’єкта вже перевищила 748 млн грн.
Перша закупівля для Рівненської АЕС з’явилася на Prozorro у липні 2023 року. Тоді «Енергоатом» замовив у ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» розробку проєкту для будівництва захисної споруди за 17,8 млн грн. А вже у серпні замовник прозвітував, що ця ж компанія до кінця року має її побудувати за 145,5 млн грн. Майже через рік компанія отримала контракт ще на 74,9 млн грн, ймовірно, для виконання додаткових робіт на станції.
Наприкінці вересня «Енергоатом» прозвітував про угоду на 509 млн грн з проєктування і будівництва споруди 2-го рівня захисту. Роботи має виконати луцька компанія «Західелектромонтаж», яка належить Ігорю Рогалю.
Довідково. За інформацією «Української енергетики ua-energy.org», існує три рівні захисту об’єктів:
1-й – від уламків;
2-й – від ударів дронів;
3-й – від ракетних ударів.
► Хмельницька АЕС. На захист Хмельницької АЕС витратили менше – 138,4 млн грн.
Для неї проєктну документацію замовили також у липні 2023 року, сума договору склала 12,3 млн грн. Про контракт на будівництво захисної споруди прозвітували у серпні того ж року. Вартість робіт – 125,8 млн грн. До кінця 2023 року ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» мало завершити будівництво.
► Південноукраїнська АЕС. Загальна вартість замовлень на захист цього об’єкту склала 140 млн грн.
Першу закупівлю опублікували у листопаді 2022 року. Експертну оцінку кошторису будівництва замовили за 36 тис. грн. А вже в лютому наступного року філія «Південноукраїнська АЕС» НАЕК «Енергоатом» уклала угоду на роботи з ТОВ «Енергопромбуд». Їх мали виконати до кінця квітня 2023 року за 31 млн грн.
Цьогоріч наприкінці літа в медіа з’явилась інформація, що Південноукраїнська атомна електростанція планувала закупити тимчасові захисні споруди за завищеною на 20% ціною. У справу втрутилась тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Вартість договору вдалося знизити з 31,1 млн грн до 24,8 млн грн.
У липні 2023 року «Енергоатом» замовив розробку проєктної документації з будівництва захисної споруди для АЕС на 18,3 млн грн. Через два місяці замовник прозвітував, що «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» буде її будувати за 96,3 млн грн.
На Prozorro є ще дві закупівлі, які стосуються захисту атомних станцій. Утім, неможливо точно сказати, якого об’єкта вони стосуються – замовник засекретив цю інформацію. Так наприкінці минулого року «Енергоатом» прозвітував про контракт з ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» на розроблення проєктної документації з будівництва додаткових ділянок захисних споруд на 6,7 млн грн. А вже в лютому цього року компанії віддали роботи на цих ділянках, вартість замовлення – 252,9 млн грн.
ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ УКРАЇНИ
В Україні є десять станцій на річках Дніпро та Дністер: Київська ГЕС та Київська ГАЕС, Канівська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Середньодніпровська ГЕС, Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2, Каховська ГЕС (зруйнована), Дністровська ГЕС та Дністровська ГАЕС. Найбільші з них – це ДніпроГЕС, Дністровська ГЕС та Київська ГЕС.
На відміну від АЕС, на захист гідроелектростанцій «Укргідроенерго» витратило значно більше коштів. Вартість контрактів перевищила 12 млрд грн, із яких 10,3 млрд грн пішло на облаштування протидронового захисту та будівництва захисних споруд.
► Дністровська ГАЕС
Найбільшу суму спрямували на захист Дністровської ГАЕС. Упродовж двох років «Укргідроенерго» уклало 12 угод на 4,68 млрд грн. Найдорожча з них – з житомирським ПП «Елітбуд-1» на 4,2 млрд грн. Побудувати споруди для захисту основного електричного обладнання ГАЕС повинні до кінця 2026 року. Засновниками житомирської фірми-переможниці є Василь Бойко і Денис Болейко.
Ще 247 млн грн витратили на проєктну документацію та облаштування протидронового захисту.
► Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2
На другому місці за вартістю угод знаходяться Дніпровська ГЕС-1 та Дніпровська ГЕС-2. Загалом для цих об’єктів уклали 23 угоди на суму 3,57 млрд грн. Оскільки «Укргідроенерго» під час закупівель не скрізь конкретизувало філії, ми порахували договори двох станцій разом.
Найбільший підряд отримало київське ТОВ «Гарант Енерго». Воно повинне побудувати споруду для захисту ГЕС-1 за 1,8 млрд грн. Власником ТОВ «Гарант Енерго» є Михайло Рева.
Ще однією з дорогих закупівель стало замовлення кабелів 150 і 330 кВ та муфти для будівництва комплексної підземної захисної споруди для основного електротехнічного обладнання Дніпровської ГЕС. Воно коштує 868,65 млн грн. Цю закупівлю провели за процедурою відкритих торгів з особливостями. Переможець – турецька компанія «Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi».
За даними «Наших Грошей», ця компанія зареєстрована в Анталії. Власник – перший член її правління Андрейс Браденс, громадянин Латвії, який мешкає у Великобританії. Керує компанією генеральний директор Хамза Керім, громадянин Туреччини. Компанія спеціалізується на проєктному менеджменті, логістиці та торгівлі технікою і обладнанням.
► Канівська ГЕС
За сумою витрачених коштів Канівська ГЕС посідає третє місце. Для її захисту уклали 25 угод на 2,34 млрд грн.
Сума найбільшого контракту – 952,6 млн грн. Його підписали з компанією «Гарант Енерго» на будівництво споруди для захисту електричного обладнання ГЕС. Ще 15 угод на суму 733 млн грн – на облаштування протидронового захисту та розробки відповідних проєктів.
► Кременчуцька ГЕС
Для захисту Кременчуцької ГЕС уклали 13 угод на суму 584,4 млн грн. Один із найбільших контрактів на будівництво уклали в серпні цього року з компанією «Будівельна компанія «Адамант», сума договору становила 287,3 млн грн. Власники компанії – Петро Левченко та Роман Топазли.
У вересні минулого року «Укргідроенерго» також почало звітувати про контракти на облаштування протидронового захисту, загальна вартість проєктної документації та робіт – 268,1 млн грн.
► Дністровська ГЕС
Для захисту цієї станції уклали 17 угод на 334 млн грн. Всю суму витратили на встановлення протидронових систем та розробку проєктної документації для цих робіт. Їх виконує фірма з Миколаївщини – ТОВ «Альянс». Нею володіє та керує Мирон Шумик.
► Київська ГЕС та Київська ГАЕС
На захист Київської ГЕС та ГАЕС уклали 21 угоду на суму 372 млн грн. Оскільки «Укргідроенерго» укладало декілька закупівель відразу на дві станції, ми порахували вартість угод разом.
Найбільший контракт на 77,8 млн грн уклали в липні 2023 року, і він стосувався розробки проєктно-кошторисної документації для будівництва підземної захисної споруди. У серпні цього року «Укргідроенерго» повідомило про коригування документації за 30,4 млн грн, оскільки виникла необхідність підвищити рівень захисту до 3-го та виконати додаткові роботи. Утім, закупівлі на саме будівництво цієї підземної споруди в Prozorro поки не опублікували. Витрати на проєктну документацію та антидроновий захист досягли 262,4 млн грн.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, в Україні наразі реалізують проєкти третього рівня захисту на 22 об’єктах «Укренерго», спершу планують завершити один-два, щоб перевірити їх доцільність.
► Середньодніпровська ГЕС
Найменше коштів витратили на захист Середньодніпровської ГЕС – уклали 8 угод на 116,3 млн грн.
Найбільший контракт на 36,73 млн грн підписали в липні 2023 року для розроблення проєктно-кошторисної документації з будівництва захисної підземної споруди. У серпні цього року повідомили про коригування цієї документації за 27,9 млн грн. Це потрібно для уточнення технічних рішень щодо 2-го та 3-го рівнів захисту за методикою Генштабу ЗСУ. Проте за останні два роки у Prozorro не опублікували жодної закупівлі робіт на саме будівництво підземної споруди.
Справи з антидроновим захистом кращі. Окрім замовлення проєктної документації, для Середньодніпровської ГЕС уклали угоду на виконання робіт за 4 млн грн з ТОВ «МВП «Енергорішення». Ця ж компанія облаштовувала захист для інших станцій, зокрема Кременчуцької та Канівської ГЕС.
Аналіз показав, що значно більше ресурсів витратили на захист гідроелектростанцій у порівнянні з атомними. «Укргідроенерго» уклало угод на захист ГЕС на понад 12 млрд грн, тоді як «Енергоатом» лише на 1,29 млрд грн. Чи вистачить цього для надійного захисту трьох АЕС загальною потужністю 7835 МВт, на яку припадає приблизно половина виробленої в Україні електроенергії, – відкрите питання.
Заява президента України на засіданні Ради безпеки ООН про те, що росія готує удар по українських АЕС, лише підсилює занепокоєння щодо недостатнього рівня захисту. Якщо одна з цих станцій зазнає атаки, наслідки можуть бути катастрофічними: витік радіації, екологічні проблеми, зупинка енергосистеми та гуманітарна криза.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Автор:
Джерело: glavcom.ua