Подальше ігнорування Заходом тандему Росії та КНДР може призвести до серйозних наслідків: чим це загрожує Україні
Запобігти гіршим наслідкам такого тандему з кожним днем стає все менш здійсненним завданням
І без того актуальна тема відправлення північнокорейських солдатів до Росії була підігріта внесенням Путіним до Держдуми законопроєкту про ратифікацію договору “про всеосяжне стратегічне партнерство” РФ та КНДР. Відповідно до 4 пункту цього договору, Північна Корея може вступити у війну проти України на боці Росії. І ось тут виникає питання щодо того, а якими силами та засобами КНДР може допомогти країні-агресору?
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
Якийсь час тому я розглядав можливі типи озброєнь, якими Північна Корея може допомогти Росії. Зрозуміло, йшлося не лише про боєприпаси, а й про техніку. Проте зараз дедалі частіше звучить побоювання вступу КНДР у війну проти України із застосуванням регулярних північнокорейських військ.
Війна в Україні стала наймасштабнішою на європейському континенті після Другої світової. Якщо до неї приєднаються північнокорейські війська, то це взагалі буде найбільший у сучасності конфлікт за безпрецедентністю залучених ресурсів. Сама коаліція Росії та КНДР, яка раніше викликала у міжнародної спільноти мляву і досить пасивну реакцію, може стати однією з найнебезпечніших на континенті.
Але все ж таки – якими військами та в якій кількості КНДР може допомогти Росії?
ІНЖЕНЕРНІ БРИГАДИ
У червні цього року з’являлася інформація про те, що Путін під час зустрічі з Кім Чен Ином запросив у того інженерні війська. За даними журналістів, ішлося про 3-4 інженерні бригади за наявності 22 у складі армії КНДР. І якщо чесно, мене ця інформація не здивувала.
Річ у тому, що Росія на третій рік повномасштабної війни з Україною через високий рівень втрат має брак інженерних військ. По суті, це один із тих родів військ, втрати якого російська армія щомісяця насилу компенсує. Ці війська постійно супроводжують РОВ як у наступі, так і в обороні, тому їх важко переоцінити.
Інженерні бригади КНДР відрізняються великим досвідом будівництва фортифікаційних споруд, виконанням ремонтних робіт та іншим функціоналом. При цьому їм простіше давати накази за умов мовного бар’єра, пояснюючи спектр роботи у межах стандартних функцій.
Саме тому поява інженерних бригад у зоні бойових дій в Україні була б цілком очікуваною. Але за пів року від моменту появи такої новини вони не з’явилися. Принаймні поки що.
АРТИЛЕРІЯ
Цілком можливо, що Росія може надіслати запит Північній Кореї на відправлення артилерійських підрозділів. У сухопутних військах КНДР артилерійська компонента одна з найдосвідченіших і найсерйозніших за вогневим потенціалом.
До складу північнокорейської армії входять такі формування, як артилерійські корпуси, зокрема Кандонзький артилерійський корпус і 602-й АрК, при тому, що піхотні та механізовані корпуси мають повну штатну комплектацію всіма типами артсистем. А всього армія КНДР має у своєму складі 30 артилерійських бригад, з яких 21 бригада ствольної артилерії, а 9 бригад – РСЗВ.
Примітно й те, що армія КНДР має широку номенклатуру артилерійських систем – як радянських (читай, російських) калібрів, так і унікальних, наприклад, 170 мм САУ М1978 “Коксан”. Крім того, у північнокорейської армії одна з найбільших у світі мінометних компонент, яка переважно укомплектована мінометами 120-мм і 82-мм, але і має на озброєнні 160-мм дивізіонний міномет М-160.
Артилерійські підрозділи КНДР стали б серйозною проблемою для України, якби вони з’явилися в зоні бойових дій. Але на сьогодні жодна OSINT-група не підтверджує відправлення до Росії саме артилеристів. Нагадаю, що це не просто перекидання підрозділів, а й знарядь, а також боєкомплекту. Інакше кажучи, непомітно це здійснити неможливо.
Зрозуміло, можна розглядати варіант відправки не лише артилеристів, але й забезпечення їх знаряддям та боєкомплектом зі складу РОВ. Однак у той час, як у Росії поступово починає проявлятися дефіцит артилерії, це малоймовірно.
ПІХОТНІ ТА МЕХАНІЗОВАНІ ПІДРОЗДІЛИ
На кордоні з Росією та Китаєм у КНДР розміщуються чотири піхотні корпуси – 8-й, 9-й, 10-й та 11-й, а також два механізовані – 108-й та 425-й. Якщо Пхеньян ухвалить рішення про перекидання в Росію додаткових сил і засобів, то цілком логічним буде здійснення найбільш оперативного перекидання підрозділів зі складу цих формувань.
Зрозуміло, що така передислокація супроводжуватиметься і перекиданням техніки, адже комплектувати ці підрозділи коштом РОВ в умовах гострого дефіциту механізованої компоненти також малоймовірно.
Не варто виключати й того факту, що ці підрозділи можуть бути розміщені в тиловій зоні тимчасово окупованих територій або прикордонної – для розвантаження російських підрозділів у Брянській, Курській та Бєлгородській областях РФ. В обох випадках ці формування дозволять зберігати присутність у тилу контролюючої компоненти з відправкою на лінію бойового зіткнення до того тилових підрозділів РОВ.
Для таких обмежених цілей їм справді не знадобиться повна штатна комплектація технікою, оскільки основна їхня функція буде репресивно-наглядового характеру.
ПРОСТО М’ЯСО
Не варто виключати варіанта, що Кім Чен Ин може відправити в Росію просто м’ясо на забій. У разі дефіциту техніки режим Путіна намагається компенсувати механізовану компоненту людським ресурсом. Рекрутинг по всьому світу не дає бажаних результатів, а від низки найманців командування російських окупаційних військ не в захваті – особливо від вихідців з африканських країн.
Тому 10 тисяч або 20 тисяч північнокорейців зайвими ніколи не будуть – у межах їх застосування як м’яса для штурмових дій.
Але інше питання: а як ця маса комунікуватиме? Адже взаємодія під час штурмів, особливо з командуванням та доданими підрозділами, відіграють важливу роль, а мовний бар’єр може зіграти злий жарт (і неодноразово) із північнокорейськими інтернаціоналістами.
ВИСНОВКИ
Насправді Путін зараз би не відмовився від жодної допомоги КНДР. Йому потрібно все, що може запропонувати Кім Чен Ин, або що він має, але за що від російського диктатора хоче дуже щедрої оплати. Нагадаю, що Пхеньян весь цей час постачав Москві снаряди дуже посередньої якості за вкрай завищеними цінами.
Що захоче Кім Чен Ин замість своїх підрозділів? Питання дуже цікаве, адже це вже буде не “жива” валюта, не дорогоцінні метали, не криптовалюта, а скоріше технології того порядку, до якого КНДР не мала доступу. Зрозуміло, це будуть не мирні технології зрошення полів та збільшення врожаю, а технології для створення смертоносної зброї, яка становитиме загрозу для всього регіону.
Пасивність та аморфність Заходу на факт тісної співпраці Росії з КНДР за останні десятиліття призвела до того, що від копіювання російського ПТРК “Корнет” у вигляді північнокорейського ПТРК Bulsae-5 “Бурси-5”, ТРК “Точка-У” у вигляді північнокорейського KN- 02 Toksa (Hwasong-11), а згодом і KN-24, 9М723 ОТРК “Іскандер”, на базі яких було створено KN-23, якими вже обстрілювали Україну, ці дві диктатури перейшли до абсолютно нового рівня співпраці. На порядок небезпечнішого порівняно з тим, що відбувалося на межі кінця 1980-х - початку 1990-х.
Подальше ігнорування Заходом зростаючої загрози цього тандему призведе до гірших наслідків, запобігти яким із кожним днем стає все менш здійсненним завданням.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач, «Інформспротив»