2024: що показали Україна та її армія на третьому році Великої війни
Статистика втрат ворога і здобутки вітчизняного ВПК у 2024 році показують обнадійливі результати
Силами безпеки та оборони України протягом третього року війни вдалося втримати шалений натиск воєнної армади противника, ба більше, завдати йому колосальних втрат. Укрінформ проаналізував статистику Генштабу ЗСУ щодо орієнтовних втрат ворога, здобутки вітчизняного ВПК, індикатори ослаблення російського воєнного потенціалу впродовж 2024 року та відзначив чимало обнадійливих тенденцій.
ХАРАКТЕР БОЙОВИХ ДІЙ ЗАЗНАВ ОЧЕВИДНИХ ЗМІН
Отже, за 363 дні поточного року наші воїни ліквідували 424 190 загарбників. Для порівняння, у масштабах країни-агресорки це еквівалентно населенню таких суб'єктів «федерації», як Республіка Алтай, Магаданська область, Чукотський та Ямало-Ненецький автономні округи разом узяті. Чого вартує людське життя «руського міра» притомним розумом сприйняти складно. Якщо середній показник безповоротних втрат живої сили протягом 2022-2023 років становив 15 000 на місяць, то у 2024 році ця цифра вже становить 34 500 осіб щомісяця – близько 1150 знешкоджених ворогів на добу.
Справжнє полювання українські бійці влаштували на ворожу артилерію та об’єкти протиповітряної оборони. Темпи знищення цих засобів противника зросли втричі, до 21,4 тисячі та 1032 одиниць відповідно. Системно компенсувати такі втрати у своїй артилерії, вже вихолостивши радянські запаси, Кремль найближчим часом не зможе воювати без зовнішніх поставок, уже не може. А поставляють їм зброю – члени «клубу світових ізгоїв» – КНДР, Іран – найодіозніші тиранії у світі.
Інтенсивність бойових дій протягом 2024 року практично подвоїлася. За веденням наземних операцій цьому підтвердженням є статистика знищення техніки противника. Лише за останніх 12 місяців, станом на 28.12.2024 р., Силами оборони України було знищено 3 668 танків, 8883 бойових броньованих машин, 2441 одиниць спеціальної техніки, 313 реактивних систем залпового вогню, 20 998 одиниць автомобільної техніки та цистерн ПММ.
Для російських літаків український повітряний простір став особливо небезпечний. Впродовж 2022-2024 років в цьому переконалися пілоти 329 бортів, у 2024-му тих, хто випробував долю збитого льотчика виявилося лише 40 плюс 5 гвинтокрилів.
Говорячи про українське небо, слід зауважити, що спокою йому ворог не дав, наростивши свої повітряні атаки бойовими дронами майже у 5 разів, а крилатими ракетами – більш як у 1,5 раза. Кількість збитих російських впізнаних літаючих об'єктів лише у 2024 році сягнула 14 356 безпілотників та 1294 крилатих ракет.
Без трансформацій не обійшлося і в акваторії морів. Тут можна відзначити цифру в 5 знищених російських кораблів за 2024 рік та процитувати початок офіційного повідомлення Генштабу ЗСУ станом на 06:00 24.12.2024 – «В Чорному морі ворожі кораблі відсутні; в Азовському морі ворожі кораблі відсутні…»
УКРАЇНСЬКИЙ ВПК ВИХОДИТЬ НА ПІК СВОЇХ МОЖЛИВОСТЕЙ
2024 рік став без перебільшення проривним для оборонно-промислового комплексу України. Вдалося не лише в рази збільшити власне виробництво, але й почати серійно випускати нові зразки. Деякі з них вже не поступаються кращим світовим аналогам. Україна суттєво збільшила виробництво озброєння та залучила додаткове фінансування від міжнародних партнерів.
«Виробництво за 2023 рік зросло втричі, спроможності на 2024 рік вшестеро більші. Українська оборонна промисловість вийшла на той етап, коли може виробити більше, ніж держбюджет може закупити», – йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.
Серед ключових досягнень – запуск серійного виробництва повного спектра озброєння: від бронетехніки до БПЛА, від боєприпасів до ракет; створено українську далекобійну зброю, здатну вражати цілі на відстані понад 1500 км; відбувся прорив у сфері defence tech, зокрема у виробництві та вдосконаленні безпілотних авіаційних комплексів.
Почали вироблятися fpv-дрони, виготовлені повністю з українських комплектуючих. Масштабувалось виробництво роботизованих платформ: для мінування, розмінування, логістики, медичної евакуації, бойових завдань.
Важливим досягненням став запуск спільного українсько-американського проєкту FrankenSAM – гібридного ППО, яке вже показує свою роботу.
2024-го «Укроборонпром» посів 49 місце у рейтингу топ-100 світових оборонних компаній. А ще ж є приватний бізнес, який потужно долучився до посилення обороноздатності країни.
За повідомленням пресслужби Міноборони, для українського війська лише упродовж листопада 2024 року було кодифіковано понад 120 зразків озброєння та військової техніки. Близько 90% з них є абсолютно новими зразками. У цьому переліку найбільше безпілотних авіаційних комплексів, боєприпасів, інженерних засобів, засобів радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки та зв’язку.
«Така кількість нових кодифікованих зразків озброєння та військової техніки упродовж лише одного місяця свідчить про значну динаміку розробок озброєння в Україні за окремими номенклатурами. Окремі зразки української зброї мають унікальні характеристики. Працюємо над тим, щоб вони якнайшвидше опинились у наших військових», – заявив заступник міністра оборони України Дмитро Кліменков.
2024-Й СТАВ РОКОМ УКРАЇНСЬКОЇ ДАЛЕКОБІЙНОЇ ЗБРОЇ
Наприкінці серпня 2024 року стало публічно відомо що Україна успішно випробувала першу балістичну ракету.
«Було позитивне випробування першої балістичної української ракети», – сказав Президент України під час форуму «Україна 2024. Незалежність».
У серпні британське BBC повідомило, що з початку року ЗСУ не менш як 60 разів атакували нафтопереробні підприємства та інфраструктуру РФ. Примітна не кількість атак, а їх дистанція та потужність. До «звичайних» далекобійних дронів в цьому році з’явились і принципово нові зразки. Один з них – «Паляниця», яку іноді називають «ракетою-дроном». Перше застосування «Паляниці» по армії РФ було 24 серпня, а в грудні міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що ракета-дрон вийшла у серійне виробництво.
Розвитком напрацювань, закладених у «Паляницю», стала ракета «Пекло», яку представили у грудні року, що минає. За повідомленням Президента, першу партію ракет вже передали до військ.
6 лютого 2024 року було створено Сили безпілотних систем Збройних сил України як окремий рід військ у складі Збройних сил України, що призначений для використання повітряних, морських надводних і підводних, а також наземних безпілотних та роботизованих систем. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 28.12.2024 заявив, що порівняно з минулим роком обсяги постачання безпілотних систем збільшилися у 19 разів, кількість уражених та знищених цілей противника зросла в 3,7 раза.
«Якщо Україна протиставить велику кількість роботизованої високотехнологічної зброї, то це буде неодмінний програш для Росії, переконує виробник засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський. В етері Українського Радіо він зауважив, що «український ВПК зараз на піку своїх можливостей». І це, зокрема, показав нещодавній повністю роботизований штурм на Харківщині з боку України.
УКРАЇНА ЩЕ НІКОЛИ У СВОЇЙ ІСТОРІЇ НЕ БУЛА ТАКОЮ ПОТУЖНОЮ
Так, через три роки жертовної боротьби проти російських загарбників у багатьох українців спостерігається втома від війни, песимістичні і тривожні настрої. Але подібні емоції цілком зрозумілі, оскільки є захисними механізмами людської психіки. Разом з тим, необхідно підкреслити, що здобутки росіян далеко не ті, на які вони розраховували і дехто з нас боявся. А український наступ у Курській області значною мірою компенсував територіальні і психологічні втрати на інших ділянках фронту.
Ані західні уряди, ані Кремль, ані українське суспільство достеменно не знали про наявність в України достатніх військових резервів, які були використані для Курської офензиви та для Покровської оборонної операції. Це гарний показник того, що наші відповідальні особи хоча б частково навчилися дотримуватися суворого секретного режиму.
Якщо подивитися на ситуацію беземоційно, спираючись тільки на раціональний аналіз, дійдемо висновку, що Україна ще ніколи у своїй історії не була такою потужною.
Так, попри неймовірні втрати, ресурси Росії для продовження війни іноді здаються просто бездонними. Жодна інша країна, крім РФ, не могла б вести так довго, такої інтенсивності і з такими втратами наступальну війну. І жодна інша країна світу, крім України, не змогла б так довго, завдаючи таких втрат ворогу, вести війну оборонну такої інтенсивності.
І все-таки є індикатори, за якими спостерігається поступове ослаблення російського воєнного потенціалу:
- Росіяни помітно зменшили кількість техніки, яка бере участь в атаках на українські позиції. Часто штурмові дії вони здійснюють взагалі без бронетехніки, піхотним «м’ясом»;
- Зниження втрат у вертольотах та літаках означає, що ворог змушений мінімізувати використання авіації поблизу лінії фронту через ефективне їх ураження Силами оборони України;
- Чорноморський флот майже повністю виведено з Криму, і його кораблі через результативні атаки українських надводних дронів дедалі рідше з’являються в акваторії Чорного та Азовського морів;
- Успішні удари українських дронів по складах боєприпасів суттєво знизили потенціал російських атак на фронті. Увійде в історію та стане рекордом знищення 18 вересня 2024 року 107-го арсеналу ГРАУ Міноборони РФ, на якому зберігалося до 30 тисяч тонн боєприпасів – найбільшого складу БК у європейській частині Росії;
- Збільшення виплат удвічі при підписанні першого контракту з російською армією свідчить про зменшення кількості бажаючих заробляти на крові українців;
- Дедалі більш активне залучення до служби в російській армії іноземців свідчить про обмеженість внутрішнього мобілізаційного ресурсу. З жовтня-листопада 2024 року в Росії для підтримки війни проти України розгорнуто щонайменше 12 тис. військових з Північної Кореї;
- Ганебне безсилля російського контингенту з Сирії також свідчить про системний дисбаланс у російському воєнному відомстві, спричинений колосальними тратами у війні проти України.
Згадуючи російську пропагандистську риторику трирічної давності, що Україну вони насправді «розгромили за три дні», а відтоді воюють з блоком НАТО, варто зауважити – безперечно, такий тривалий український опір навряд чи був би можливим без західної підтримки. Однак і Росія давно вже не воює виключно своєю зброєю.
Микола Зорик, Київ