Юлія Красиленко, укладач словника кримськотатарських фітонімів

- Чи давно ви працюєте з кримською флорою і скільки загалом найменувань кримських рослин вам вдалося зібрати?

- Фітоніми почали накопичуватися з 2012 року і продовжують до сьогодні. А до досліджень рослинного світу Криму я причетна з 2002 року – першої поїздки на студентську екологічну практику на Карадаг.

- У чому особливість кримської флори?

Загалом у Криму 117 видів і підвидів вузьких ендеміків. Більшість із них занесені до Червоної книги України.

- Кримський півострів вважають географічним фокусом Причорномор'я. На відносно невеликій площі в 27 тисяч квадратних кілометрів розмістилися дуже різнорідні ландшафти – гірські лучні степи (яйли), галофітні спільноти, ксерофітна степова рослинність. Зустрічаються пояси ялівців і дубів: пухнастого, скельного та черешчатого, шиблякові зарості. У рівнинному Криму збереглися унікальні, такі, що не мають аналогів у Європі, цілинні ковилові степи, а також незвичайна рослинність навколо грязьових вулканів на Керченському півострові. Тут більше 2500 видів вищих (судинних) рослин. Загалом у Криму 117 видів і підвидів вузьких ендеміків. Більшість із них занесені до Червоної книги України.

ПРО НАЙБІЛЬШ КРИМСЬКУ РОСЛИНУ

- На ваш погляд, які найбільш кримські рослини?

- Звичайно ж, ялівці, полин, суничне дерево. Флора Криму дуже незвичайна і цікава тим, що в її складі є передньоазіатський, балканський, середземноморський компоненти. Останній, зокрема, представлений рослинами, які можна зустріти на Південному березі Криму. Також на півострові можна знайти елементи флори, схожі з рослинністю Кавказу, Балкан, південних степів України. «Видами-визитівками» Криму, є, зокрема, легко пізнавані ялівці, особливо ялівець дельтовидний і високий. Це формотворчі елементи флори Південного берега Криму. І, звичайно ж, відомий у Криму чобан чай (пастуший чай – з кримськотатарської) або татар-чай, загойник, (рід Sideritis). Це і каперці трав'янисті, які, до речі, були представлені у нашій виставковій колекції не гербарієм, а прекрасною аквареллю наукового ботанічного ілюстратора Ольги Моргун. Це споконвічні кримські рослини, і каперці кримськотатарською мовою - «ер кулагъы», дослівно «вухо землі».

- Мені відомо, що ви зібрали величезний матеріал для створення словника рослин Криму кримськотатарською мовою? Чия це ініціатива?

- Це моя особиста ініціатива. Я прийшла до цього з великої любові до Криму, до його народу, до мелодики кримськотатарської мови, яку дуже хотілося б знати, бо мені здається, незнання мови – це те, що зараз мене розділяє з Кримом. А кримськотатарська фітоніміка малодоступна зараз і серед кримських татар. І я вирішила, що поки є у пам'яті старшого покоління киримли – тих, хто був депортований, але повернувся додому, така цінна інформація про фітоніміку Криму, є сенс її зібрати для всіх нас, як елемент унікальної культурної спадщини. Взагалі, ця ідея відтворити у словнику буквальні переклади кримських рослин прийшла до мене, як до «не носія мови», саме в Криму під час підйому на Ечки-Даг. У кінці квітня там строкато цвіли кримські півонії (Paeonia daurica Andrews). Коли я побачила їх великі махрові квітки зі скупченими пелюстками, то зрозуміла значення їх кримськотатарської назви «патлакъ чанакъ» – тріснута, або розбита чашка, що впала додолу з незначної висоти, коли її черепки лежать, не розлітаючись далеко один від одного – точнісінько, як пелюстки трійчастої півонії.

500 НАЗВ КРИМСЬКИХ РОСЛИН П'ЯТЬМА МОВАМИ

Поки ще є старожили в Криму, яким за 90 років, ми повинні зробити все, щоб ці знання не зникли

- Хто вам допомагає в реалізації вашої ідеї видання словника?

- Насамперед, звичайно, самі носії лексики, що відображає назви рослин кримськотатарською мовою. Поки ще є старожили, які пам'ятають назви рослин і можуть з нами поділитися ними, ми повинні зробити все, щоб ці знання не зникли. Крім того, мій колега з Криму Гірей Баіров, чудовий етнограф і великий ентузіаст своєї справи, відвідує старожилів, яким за 90 років. Він розмовляє з ними, показує фотографії і розпитує, як що називається, і вони йому розповідають. Потім ми разом із ним слухаємо записи і визначаємо вид рослини, обробляємо інформацію і включаємо у словник.

Крім лінгвістичної достовірності для словника важлива наукова достовірність – чи той це вид, про який ми говоримо, чи ні. Професійні ботаніки, дослідники флори Криму, допомагають порівнювати знайдені назви рослин з конкретними родами чи видами. А лінгвісти роблять правки з точки зору мови. Наприклад, ми співпрацюємо з відомим автором і упорядником кримськотатарських словників Сейраном Усеіновим. Сейран-оджа був настільки добрий і уважний, що вичитав першу чернетку словника, в якому було близько 500 назв рослин.

Словник складається з використанням п'яти мов – кримськотатарської, української, російської, англійської та латини

- Так у вас уже зібраний і укомплектований словник?

- Він майже готовий. Плануються ілюстрації, ми хочемо, щоб рослини були легко впізнавані, для цього ми готуємо їх фотографії і акварельну вклейку, що супроводжуватимуться короткими ботанічними описами видів. Для цього потрібен час, тому ми очікуємо видання нашого словника наступного року.

- Можете розповісти детальніше про формат видання. Це буде все-таки альбом чи суто академічне видання?

- Словник складається з використанням п'яти мов – кримськотатарської, української, російської, англійської, а також латини, якою вказується назва рослин відповідно до Ліннеївської номенклатури. Основна частина словника – ботанічні описи – українською мовою. Видання матиме всі академічні ознаки, з посиланням на основоположні ботанічні публікації в зарубіжних і вітчизняних наукових виданнях, складене в алфавітному порядку із зазначенням наголосів курсивом. Рослини, занесені в Червону книгу України і Криму, будуть виділені червоним кружечком, а ендемічні види – помаранчевим. Ілюстрована частина словника, в тому числі фотографії, містить важливу інформацію про рослину, зокрема й у вигляді піктограм: опис, родову та видову приналежність, тривалість життя, ландшафти, на яких виростає рослина, властивості, використання та інші характеристики.

- Що дає виданню тлумачення рослин кримськотатарською мовою?

- Буквальні і дослівні переклади з кримськотатарської мови розкривають "сутність" рослини, її особливості та застосування. Дослідження Айдера Меметова і Наріє Сеідаметової дозволили виділити різні типи мотивації для найменування фітонімів у кримськотатарській мові: 1) за зовнішнім виглядом, наприклад, акъбардакъ – підсніжник (буквально "білий глечик") або къызылбаш - родовик лікарський (буквально «трава з червоною головою»), йылантиль – вужачка (буквально "зміїний язик "); 2) за способом зростання і фізіологічними проявами куньайлян – соняшник (буквально "той, що повертається за сонцем"); 3) за застосуванням у лікарських і побутових цілях, наприклад, пире оту – полин (буквально «трава від бліх та інших кусючих комах»), а також за іншими ознаками і властивостями.

- Аналіз досить серйозний...

- Я дуже вдячна фахівцеві з кримськотатарської мови і літератури, кандидатові філологічних наук Едібе Меджитовій. Вона є дослідником північного (степового) діалекту кримськотатарської мови і допомогла нам на ранніх етапах проекту з дослівним, буквальним перекладом фітонімів із кримськотатарської. Це дало можливість глибше вникнути в суть назви, зрозуміти, за яким принципом відбувається номінація. Завдяки їй і дослідженням Айдера Меметова і Наріє Сеідаметової, я зрозуміла, що в кримськотатарській ботанічній номенклатурі переважає мотиваційний тип номінації з прозорим і метафоричним змістом.

- Хто буде спонсорувати словник?

- Дуже хотілося б заручитися підтримкою Кримського дому в Києві. Також ми продовжуємо шукати гранти.

- Юліє, розкажіть, хто буде читачем вашої книги, кому вона адресована?

- Ми сподіваємося, що наш словник сприятиме збереженню культурної спадщини кримських татар, і завдяки йому відновлені назви з часом стануть більш активно використовуватися. Можливо, з'являться ілюстровані дитячі книжки з кримськотатарськими фітонімами. Видання також може бути корисним тим, хто цікавиться природою та етнографією Криму. Ми рекомендуємо його викладачам навчальних закладів, студентам-біологам, які вивчають флору Кримського півострова, мандрівникам, фотографам, натуралістам, екскурсоводам. Мені буде приємно, якщо читачі завантажать собі в телефон або планшет електронну версію словника і візьмуть його з собою «в поля», щоб краще впізнавати та визначати рослини, як колись я носила в рюкзаку важкий визначник Рубцова і «Лоцію Криму» Андрія та Олександра Єн, щоб краще зрозуміти Крим, його неповторність та унікальність. Кримські фітоніми так само, як і споконвічні топоніми, дуже мелодійні та колоритні – дживан перчем, чобан чантасы, сютлеген, джезаир мелевшесы, делидже богъдай, гульгулю мамушака, шекер чюкюндиры, фесильген...