Моніторинг ЮНЕСКО допоможе подолати інформблокаду у Криму - Кислиця
Продовження прямого моніторингу ситуації з виконання рішень Виконавчої ради ЮНЕСКО "Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)" залишається першочерговим завданням для подолання інформблокади.
Про це у середу заявив голова делегації України, заступник міністра закордонних справ Сергія Кислиця, виступаючи на на 40-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Представник України нагадав, що «внаслідок тимчасової окупації Криму Росією на півострові тривають масові та систематичні порушення прав людини та основних свобод». «Руйнівні дії окупаційної влади становлять серйозну небезпеку для збереження світових історичних та культурних цінностей, а також автентичності українських культурних надбань, зокрема стародавнього міста Херсонес Таврійський та його хори, а також Ханського палацу в Бахчисараї на тимчасово окупованій території Криму», - наголосив Кислиця.
За його словами, дії під егідою ЮНЕСКО, спрямовані на захист світової культурної спадщини в Криму, блокуються постійною відмовою в доступі для міжнародних моніторингових механізмів, «що є грубим порушенням окупаційною владою міжнародного права та резолюцій, ухвалених Генеральною Асамблеєю ООН з цього приводу».
Як визнало міжнародне співтовариство, сказав Кислиця, «зусилля щодо захисту культурної спадщини в умовах збройного конфлікту повинні здійснюватися відповідно до Статуту, включаючи його цілі та принципи, а також міжнародне право, та з повагою до суверенітету усіх держав».
«Якщо ви поділяєте цю точку зору, єдиним рішенням є негайне залучення ЮНЕСКО з її надзвичайним мандатом. Проблеми, з якими ми стикаємося, все частіше пов'язані з політичними питаннями, що викликає дискусії щодо належності найбільш проблемних питань мандату ЮНЕСКО», - зауважив заступник міністра закордонних справ.
Він закликав визначити, чи права звичайних людей належать до мандату ЮНЕСКО, аби організація могла швидко й належним чином відповідати на нові виклики другого десятиліття ХХІ століття.
Як повідомляв Укрінформ, 16 жовтня на сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО було ухвалене рішення про продовження моніторингу ситуації в анексованому Криму у 2020 році.
Раніше ЮНЕСКО у доповіді генерального директора організації констатувало подальше погіршення ситуації в тимчасово окупованому Криму у сферах освіти, науки, культури, поширення інформації та функціонування ЗМІ.
Після анексії Криму Росія заявила свої претензії на всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території півострова. Україна відстоює своє право щодо належності цих пам'яток українському народові і просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема, входить заповідник «Херсонес Таврійський» в анексованому Криму. Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.