У Києві презентували дослідження про стан пам’яток в окупованому Криму
Проєкт «Порушення норм міжнародного гуманітарного права в умовах збройного конфлікту: захист культурної спадщини», який реалізовувався за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», допоміг системно боротися зі знищенням культурної спадщини Криму.
Про це у вівторок на круглому столі в Укрінформі, присвяченому презентації результатів проєкту, сказала координаторка проєктів "Кримського інституту соціологічних досліджень" Ельміра Аблялімова.
“Наша організація "Кримський інститут соціологічних досліджень" з 2017 року займається питаннями захисту культурної спадщини в окупованому Криму. Спочатку ми займалися проблемами Бахчисарайського ханського палацу. (...) Але потім коли прийшло розуміння, що це не поодинокий випадок, що в Криму - це системні дії, ми стали цим питанням займатися більш системно і професійно, і завдяки цьому проєкту мета була досягнута", - розповіла Аблялімова.
За її словами, робота в межах проєкту сфокусувалася на двох напрямках, перший з яких - методологічний аналіз та допомога працівникам слідчих органів України з метою виявлення і кваліфікації правопорушень і злочинів у цій сфері.
"Завдяки співпраці з прокуратурою Автономної Республіки Крим учасники проєкту розробили три методики", - зазначила Аблялімова.
Вони присвячені моніторингу об'єктів культурної спадщини, що залишилися на території окупованого Криму, механізмам міжнародного захисту культурних цінностей в окупованому Криму і шляхам залучення до відповідальності осіб, підозрюваних у завданні збитків об'єктам культурної спадщини.
Ще один напрямок роботи в межах проєкту стосувався сучасного стану захисту об'єктів культурної спадщини та тенденції порушень норм міжнародного гуманітарного права.
"І сьогодні ми презентуємо дослідження про стан об'єктів культурної спадщини в окупованому Криму за період 2014-2019 років, а також карту археологічних об'єктів, які потрапили під будівництво траси Керч-Севастополь", - повідомила Аблялімова.
Крім того, зазначила вона, експерти зібрали в єдину базу нерухомі пам'ятки Криму і орієнтовно 5 тисяч предметів кримської частини Музейного фонду України.
Всі ці матеріали учасники проєкту готові передати як органам виконавчої влади, до повноважень яких входять питання культурної спадщини, так і правоохоронним і слідчим органам для подальшої роботи.