Україна вимагає від РФ повернення Криму, а не компенсації за анексію - Кулеба
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба виключає висунення Україною вимоги до Росії щодо виплати компенсації за незаконну анексію Криму.
Про це дипломат заявив у інтерв’ю «Крим. Реалії» у відповідь на запитання, чому Україна не вимагає від Росії репарацій за окупацію Криму.
«А ви хочете, щоб ми визнали незаконну окупацію, попросили собі компенсацію за це чи як? Типу – заплатіть гроші й все буде нормально? Ні! Стратегія абсолютно інша. Ми тому й кажемо, що відбувається тимчасова незаконна окупація, наголошуючи, що це тимчасове явище, що воно незаконне і що це окупація за міжнародним правом. Це стартова позиція, з якою ми працюємо над тим, щоб зрештою ця окупація припинилася», - сказав Кулеба.
Він додав, що, українські компанії, безумовно, мають право позиватися до Росії з вимогою відшкодування втраченої внаслідок окупації Криму власності. Водночас глава МЗС зауважив, що для України дуже важливо, щоб у судових процесах жодним чином не визнавалася юрисдикція Російської Федерації в ширшому статусі, ніж статус держави-окупанта.
«Але наше ключове завдання, моє ключове завдання, як представника МЗС, це тримати оцю рамку - тимчасова незаконна окупація », - підкреслив міністр.
Як відомо, так звана прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» – озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас відбулося створення й озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Російської Федерації.
Сепаратистські настрої з'явились у Криму під час акцій протесту в Києві у грудні 2013 - лютому 2014 і досягли свого піку після усунення від влади експрезидента України Віктора Януковича. 23 лютого в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого, а 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу був організований мітинг «Русского єдінства», що керувався поплічником російських окупантів Сергієм Аксьоновим.
Як повідомляв Укрінформ, 18 червня Рада Євросоюзу оприлюднила рішення щодо продовження ще на рік обмежувальних заходів проти Російської Федерації за анексію Криму.
Обмежувальні заходи включають заборону на імпорт товарів походженням з Криму або Севастополя до ЄС, на інфраструктурні або фінансові інвестиції та на туристичні послуги в Криму і Севастополі. Заборона ЄС стосується також експорту певного переліку товарів та технологій для компаній, що діють у Криму, або для їх використання в секторах транспорту, телекомунікації, енергетики, а також для розвідки, розробки та видобутку нафти, газу або мінеральних ресурсів.
Ці санкції були вперше застосовані Євросоюзом у червні 2014 року у відповідь на спроби навмисного підриву територіальної цілісності України та її дестабілізації. Інші обмежувальні заходи проти РФ включають економічні санкції, спрямовані проти окремих секторів економіки Росії, а також індивідуальні обмежувальні заходи.