Латвія занепокоєна мілітаризацією в окупованому Росією Криму

У Латвії викликають занепокоєння порушення прав людини в окупованому Криму, зокрема прав національних та етнічних меншин, а також мілітаризація Росією кримського півострова.

На цьому під час міністерської панельної дискусії «Міжнародна відповідь на порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму, Україна» у вівторок наголосив глава МЗС Латвії Едгар Ринкевич, передає кореспондент Укрінформу.

“Особливе занепокоєння викликає ситуація з порушенням прав людини в окупованому Криму, яка постійно погіршується. Органи ООН підтверджують насилля, захоплення людей, зникнення у Криму”, - заявив Ринкевич.

Він підкреслив, що занепокоєння викликають порушення прав людини в національних та етнічних групах в окупованому Криму.

“Порушення прав людини має бути припинено, а всіх відповідальних за ці дії має бути притягнуто до відповідальності. Усі випадки порушення прав людини у Криму має бути детально розслідувано”, - наголосив латвійський міністр.

Він наголосив, що значне занепокоєння також викликає наростаюча мілітаризація Криму.

“Латвія поновлює заклик до Росії допустити міжнародних спостерігачів з прав людини до повного й необмеженого доступу на нелегально анексовану територію”, - підкреслив Ринкевич.

Він додав, що питання окупації Криму і ситуація з правами людини мають залишатися серед основних пріоритетів у глобальній повістці на міжнародній арені. У цьому контексті він схвально висловився щодо ініціативи створення Кримської платформи – консультаційного і координаційного майданчика з обговорення питань окупованого півострова.

Як повідомляв Укрінформ, Кримська платформа - новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети - деокупації Криму та повернення його Україні.

Передбачається, що Платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів; міністрів закордонних справ; у вимірі міжпарламентського співробітництва; у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде започаткована на інавгураційному саміті, проведення якого заплановане на 2021 рік у Києві.