Жоден ФСБшник не відповів за тортури в окупованому Криму - правозахисниця
З моменту окупації Криму Росією жоден співробітник ФСБ не був притягнутий до відповідальності за застосування тортур до затриманих.
Про це у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" заявила очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, передає Укрінформ.
"Мої колеги проаналізували рішення так званих "судів", так от, протягом усіх цих 7 років жоден співробітник ФСБ жодного разу не був притягнутий до відповідальності за нанесення тяжких тілесних ушкоджень", - сказала Скрипник.
Правозахисниця уточнила, що йдеться також про застосування тортур до затриманих в окупованому Криму громадян України.
"За тортурами взагалі немає справ проти ФСБ. Ми знайшли лише кілька рішень щодо російських поліцейських, і то, це в тому разі, якщо один поліцейський побив іншого", - деталізувала вона.
Скрипник акцентувала, що нинішні "суди" Криму підпорядковані російській системі, заснованій на придушенні громадянських прав і свобод. Таким чином, людям нема куди звернутися у пошуках справедливості та правосуддя.
"Про що це говорить? Це говорить, що ця система залучила до себе всі силові структури й так звані "суди" Криму. Тобто людям нема де шукати справедливості. А люди, які скоюють тяжкі злочини, такі, як тортури та викрадання, залишаються безкарними вже протягом 7-8 років", - підкреслила очільниця Кримської правозахисної групи.
За її словами, протягом майже вже 8 років окупації Кремль сформував і зміцнив у Криму репресивну систему зі своїми методами придушення громадянського опору.
Зараз фіксується вже менше насильницьких зникнень, водночас різко зросла кількість арештів, які закінчуються реальними термінами для політв'язнів, констувала вона.
Наприклад, у першому півріччі цього року в окупованому Криму російські силовики здійснили 33 обшуки, 156 осіб були затримані.
"Зараз щонайменше 105 громадян України перебувають за ґратами за сфабрикованими політично мотивованими справами. Тобто це ті справи, в яких люди не скоювали злочинів, але вони стали заручниками окупації", - сказала Скрипник.
Одна з найбільших груп — це переслідування кримських татар і кримських мусульман за сфабрикованими звинуваченнями про участь у "Хізб ут-Тахрір" (міжнародна панісламістська політична партія, визнана в Росії терористичною організацією).
"Із них дуже багато досить відомих активістів. Наприклад, як Сервер Мустафаєв. Він був координатором "Кримської солідарності", це і було реальною причиною його арешту, а не те, що формально зробила ФСБ", - продовжила правозахисниця.
Також дуже популярним для Росії є метод переслідування нібито за "шпигунство" на користь українських спецслужб.
"І один із недавніх таких прикладів — справа журналіста Владислава Єсипенка. Його посадили саме за те, що він журналіст, а не за те, що він "шпигун". Тобто те, що він знімав громадські місця, в будь-який момент може стати нібито "шпигунством на користь українських спецслужб"... Також Галина Табакова — це 66-річна жінка. І вона отримала термін 12 років за "шпигунство" на користь спецслужб України", - навела приклади Скрипник.
Тривають переслідування і за участь у мітингах, хоча зараз патріоти намагаються менше проводити акцій у публічних місцях.
Всі ці методи аналогічні тим, що застосовуються і в окупованій частині сходу України, сказала вона.
"Їхня мета — насамперед придушити будь-який опір, проукраїнські інтереси. Фізично усунути цих людей. Тому багато хто з них просто перебуває за ґратами", - додала очільниця Кримської правозахисної групи.
Фото: investigator.org.ua