Для висвітлення Кримської платформи у «Парковому» вже збираються журналісти
У МКЦ "Парковий" тривають приготування до початку установчого саміту ініціативи Президента України з деокупації Криму "Кримська платформа".
Для ЗМІ організовано окремий пресцентр без доступу до зали проведення саміту, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За даними організаторів, на захід акредитовано близько 350 журналістів.
У зв'язку з обмеженнями руху в центрі Києва організовано довезення журналістів автобусами за маршрутом станція метро «Хрещатик» – МКЦ «Парковий».
Пресцентр розташований на першому поверсі "Паркового", де розставлені стільці, крісла, столи, а також екрани для трансляції саміту наживо.
О 14.30 планується заява для преси Президента Володимира Зеленського за підсумками саміту.
Участь у саміті підтвердили 45 країн. Зокрема, на рівні президентів представлені Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Словенія, Фінляндія.
Також у Кримській платформі візьме участь президент Європейської ради.
На рівні прем’єр-міністрів - Румунія, Грузія, Хорватія, Швеція.
Дві держави – Швейцарія та Чеська Республіка – представлятимуть глави парламентів.
На рівні міністрів закордонних справ у саміті візьмуть участь: Туреччина, Франція, Іспанія, Італія, Бельгія, Австрія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Данія, Болгарія, Чорногорія, Північна Македонія.
Від Британії та Португалії будуть міністри оборони, США та Німеччину представлятимуть міністри енергетики.
Норвегію представлятиме державний секретар МЗС.
Європейську комісію - віцепрезидент Валдіс Домбровскіс, НАТО – заступник генерального секретаря, Рада Європи і ГУАМ будуть представлені на рівні генерального секретаря.
Вісім держав – Нова Зеландія, Мальта, Японія, Австралія, Кіпр, Канада, Греція та Ісландія - будуть представлені на рівні послів.
Слоган Кримської платформи: “Крим — це Україна: Сильніші разом”.
Кримська платформа - новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети - деокупації Криму та повернення його Україні.