Довга дорога додому

«Скіфське золото» неодмінно повернеться й до Криму, але – після деокупації українського півострова

Росія програла суд за «скіфське золото» і цінна українська колекція артефактів невдовзі повернеться додому, в Україну. Про це стало відомо вже 26 жовтня після винесення вердикту Апеляційного суду Амстердама, за яким історичні цінності, які вже восьмий рік перебувають у Нідерландах, повернуть Україні. За рішенням суду, музей Алларда Пірсона, де зараз перебуває українська колекція, має передати кримські експонати державі Україна.

Мова йде про колекцію з кримських музеїв, які вивезли на виставку ще до анексії Росією півострова. Вирішальне засідання у цій справі відбулося ще у квітні, але рішення оголосили лише тепер. І воно було цілком очікуваним, адже цій перемозі передувала кропітка і спрямована робота української сторони як у суді Амстердаму, так і на різноманітних міжнародних майданчиках. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, коментуючи ситуацію, що Україна здобула справді важливу перемогу в Апеляційному суді Амстердама. З його слів, МЗС України системно працює над тим, щоб РФ сповна відповіла за свої дії.

Йдеться і про морську справу, і про справу «Україна проти Росії», в якій держава-окупант обвинувачується в тероризмі та порушенні прав людини, та інші не менш резонансні справи. Глава МЗС України наголосив, що це рішення є лише однією з перемог України в юридичній площині, яка стала можливою завдяки довгостроковій, наполегливій роботі дипломатів, юристів МЗС, Міністерства юстиції, Міністерства культури та інформаційної політики України, адже притягнення Росії до міжнародно-правової відповідальності за її злочини в ході агресії проти України належить до однієї з цілей стратегії зовнішньополітичної діяльності нашої держави.

Окупанти вже вчинили галас, називаючи рішення Апеляційного суду Амстердама «огидним», «крадіжкою», «проявом подвійних стандартів» та іншими притаманними російській пропаганді кліше і вже навіть встигли заявити, що мають намір знову оскаржувати його в суді. Але іншого вердикту очікувати марно, адже він ще раз доводить і Путіну, і його «команді однодумців», що Крим – це Україна. Варто згадати, що саме Україна звернулася до суду та саме завдяки активній позиції держави, яку вона просувала впродовж усього часу, національний скарб не було передано окупантам.    Як відомо, цінні експонати з Музею історичних цінностей у Криму ще з лютого 2014 року вимушено залишалися у Нідерландах через окупацію Криму Росією. Тому долю повернення історичних артефактів мав вирішити саме суд. Ще у 2016 році експозицію наказали повернути Україні, втім у відповідь надійшла апеляційна скарга від представників кримських музеїв.

Навесні 2021 року в справі нарешті відбулися завершальні дебати. Апеляційний суд підтвердив, що «скіфське золото» потрібно повернути не на окуповану територію, а в Україну. Це рішення ухвалили, зокрема, з огляду на резолюцію ЮНЕСКО, в якій зазначено, що художні цінності потрібно повертати тій суверенній державі, яка надала їх для тимчасової експозиції. А це ще раз підтвердило, що не лише ЮНЕСКО, а й увесь світ вважає Крим територією України. До того ж, нещодавно саме Виконавча рада ЮНЕСКО прийняла рішення продовжити моніторинг ситуації в Криму через те, що об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та інші культурні об’єкти в тимчасово окупованому Криму зазнають варварського поводження та розграбовуються. Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його Хора, п’ять об’єктів поданих Україною до попереднього списку та велика кількість культурних об’єктів національного значення несуть непоправні втрати. Незаконне переміщення українських культурних цінностей з кримських музеїв та незаконні археологічні розкопки досягли приголомшливих масштабів. І тому питання Криму, попри усі зусилля Кремля, залишається на порядку денному ЮНЕСКО та додає впевненості у тому, що не лише порушення прав людини, а й руйнування культурної і природної спадщини в окупованому Криму не залишаться поза увагою міжнародної спільноти, а будуть вирішуватись в рамках міжнародно-правових механізмів та міжнародного моніторингу, як це сталося у випадку з колекцією «скіфського золота».     

Щоправда, така позиція, як і справедливе рішення Апеляційного суду Амстердама, аж ніяк не лягає в загальну канву путінської політики з легалізації окупації Криму, яка останнім часом аж занадто оживилася. Згадаймо хоча б вояжі псевдо делегатів, які нібито представляють «поважні міжнародні структури». Зокрема, Росія регулярно привозить іноземців до Криму, намагаючись видати їх за представників офіційних іноземних делегацій. Таким став візит білоруських «делегатів» з місією «Визнай Крим», а днями російські пропагандисти анонсували прибуття до Криму нібито двох німецьких делегацій для «розвитку дружніх відносин» між містом Хайдельберг і окупованим Сімферополем. Зрозуміло, що усі ці псевдоделегати не мають ніякого відношення до офіційної позиції німецької влади, яка, як і увесь цивілізований світ, ніколи не визнає анексію Криму. Організація та фінансування Москвою поїздок до окупованого Криму осіб, що видають себе за офіційні делегації країн Заходу, спрямовані на легалізацію окупації кримського півострова. Та вони не матимуть бажаних для Кремля результатів. Про це в коментарі для ЗМІ заявив і представник президента України в Криму Антон Кориневич. Починаючи з 2014 року, всілякими способами Москва намагається легалізувати анексію Криму, зокрема, залучаючи різних маргінальних політиків, люмпен європейських держав, що не має нічого спільного з позиціями урядів. Один з інструментів – незаконні поїздки таких осіб на окупований півострів, які РФ намагається видати за «візити міжнародних делегацій» – коментує ситуацію Кориневич.

Відчайдушною спробою легалізувати окупацію Криму через колаборантів, на думку багатьох експертів, стало і призначення усім відомої «кримської прокурорки» Наталії Поклонської послом Росії в Кабо-Верде. Тепер колишня «депутатка» Держдуми та колаборантка буде набиратися дипломатичного досвіду в далекій африканській країні. Сама Поклонська радіє новому призначенню, бо вважає цю посаду «ознакою високої довіри від російського президента». У Міністерстві закордонних справ України відреагували на таке «підвищення» Поклонської, нагадавши, що вона перебуває під санкціями України, Євросоюзу, США, Канади та Японії, а також про те, що колишня «прокурорка» російської окупаційної адміністрації в Криму розшукується за державну зраду проти нашої держави. Приклад ось такого «підвищення» Поклонської свідчить про зміну тактики «забезпечення визнання російського Криму» на додачу до так званих «громадських рухів» формату «Визнай Крим».

Як і незаконний «перепис» населення в Криму, який окупанти затіяли в межах загальноросійського перепису, основна частина якого триватиме з 15 жовтня по 14 листопада. В українському МЗС наголосили, що такі дії Москви спрямовані проти державного суверенітету і територіальної цілісності України та попередили, що учасники Кримської платформи протистоятимуть таким діям Росії. У Києві нагадали, що кримський «референдум» 16 березня 2014 року щодо приєднання до Росії не має юридичної сили та не може слугувати підставою для організації на півострові перепису населення. Черговою спробою РФ підірвати суверенітет України вважають перепис населення на окупованому півострові також ЄС і США, які підтвердили свою позицію та засудили дії Росії, закликавши Кремль припинити порушення міжнародного й гуманітарного права в Криму. Тож, російський план з легалізації анексії Криму безуспішно триває більше семи років, а незаконний перепис населення – ще один спосіб продемонструвати свої наміри та переконати міжнародне співтовариство в тому, що Крим нібито є територією Росії. Щоправда, таким він є лише у хворій уяві Путіна та його посіпак.

Міжнародне товариство ж продовжує політику невизнання та протистояння РФ в окупованому Криму. А «скіфське золото» неодмінно повернеться додому, до Криму, але станеться це вже після деокупації українського півострова.

Тарас Попович