Російські експерти не знайшли закликів до насильства в аудіо розмов кримських татар
У Південному окружному військовому суді в другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» виступили російські експерти, які заявили, що не виявили закликів до насильства в аудіозаписі розмов обвинувачених.
Про це у Фейсбуці повідомляє "Кримська солідарність", передає Укрінформ.
«У підгрупі Акіма Бекірова, Сейтвелі Сейтабдієва, Рустема Сейтхалілова, Ескендера Сулейманова та Асана Янікова допитали фахівців сторони захисту – лінгвіста Ігоря Жаркова та релігієзнавця Вероніку Константинову. Раніше, на запит адвоката Сіяра Панича, вони зробили висновок та вичерпні висновки про експертизи слідства, однозначно вказавши, що у розмовах підсудних не було закликів до насильства», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що експерт Жарков перед допитом пояснив, що він має «майже 15-річний експертний досвід висновків та експертиз, за цей час ним підготовлено понад 800 висновків, у тому числі у справах терористичної спрямованості».
Як зазначив Жарков, ознак заклику до насильства в аудіозаписах немає, оскільки в розмовах підсудних немає згадки про види діяльності, що характерна для терористичних організацій. На його думку, поняття «шахід», яке прозвучало в аудіозаписі, неприпустимо вважати лексикою тероризму, «оскільки в Ісламі цей термін застосовується досить широко і може означати віруючих, які захищали свою сім'ю, честь та прийняли смерть».
За словами експерта, інтерпретація цього слова обвинуваченням «не ґрунтується на реальності».
«З таким же успіхом будь-який витвір мистецтва 17-18 століття, який оспівує наприклад, російське військо або зброю, можна вважати ознакою збурення ворожнечі. Потрібно зазначити, що без участі психолога така методика взагалі не могла бути застосована», — сказав фахівець.
Константинова підтвердила висновки колеги, зазначаючи, що у розмовах були «бесіди на побутові теми, обговорення ідейної деградації США та інших наддержав, проблеми виховання дітей і навіть кулінарні питання».
За даними «Кримської солідарності», розгляд справи продовжиться на засіданні 2 лютого, де захист продовжить надавати свої докази.
Як повідомлялося, 27 березня 2019 року в Криму проходили наймасовіші обшуки ФСБ у помешканнях кримських мусульман. В результаті було затримано 25 кримськотатарських громадських активістів — Руслан Сулейманов, Алім Карімов, Рустем Шейхалієв, Меджит Абдурахманов, Яшар Муєдінов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Різа Ізетов, Ізет Абдуллаєв, Асан Яніков, Шабан Умеров, Тофік Абдулгазієв, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Акім Бекіров, Фарход Базаров, Сервет Газієв, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Ескендер Сулейманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров та Раїм Айвазов. Вони обвинувачуються в причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яку визнано в Росії терористичною, але яка діє без обмеження на рівні національних законодавств багатьох країн світу.
Більшість заарештованих є учасниками правозахисного об’єднання «Кримська солідарність». Умеров, Бекіров, Ізетов та Айвазов обинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ («Організація діяльності терористичної організації», до довічного позбавлення волі). Інші за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («Участь у діяльності терористичної організації», до 20 років позбавлення волі). Усім фігурантам справи було також висунуто обвинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ («Приготування до насильницького захоплення влади», до 10 років позбавлення волі).