Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру

750 ракет на материкову Україну запустили російські вбивці з території окупованого Криму після 24 лютого. Величезна кількість ворожої воєнної техніки проїхала керченським мостом і була доставлена на материкову Україну. Після повномасштабного вторгнення, напевно, ні в кого не залишилося сумнівів, що Крим для росіян - лише військова база, полігон для вбивств та подальшої військової інтервенції на територію України. 

Про те, що відбувається на окупованому півострові зараз, які настрої панують у кримчан, чи тікають з півострова росіяни після «бавовни» та успіхів ЗСУ, в інтерв’ю Укрінформу розповів голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. 

КРИМЧАН ЗАМАНЮВАЛИ ДО РОСАРМІЇ ОБІЦЯНКАМИ ЖИТЛА, ЗЕМЛІ І ГРОШЕЙ

- Яка ситуація із призовом у Криму? Чи немає випадків, коли до загарбницької армії забирають прямо з вулиці, як, приміром, на Луганщині?

- Таких фактів у Криму поки не було, хоча ми знаємо про подібне на Херсонщині, Донеччині, Запоріжжі, зокрема в Мелітополі. У Криму здебільшого відправляють воювати контрактників. Росіяни готувалися до великої війни і ще в грудні минулого року всіма правдами й неправдами змушували підписувати контракти кримських строковиків. Приміром, хлопець прослужив рік, мав демобілізуватися, та з ним проводили розмову, агітували, давали вже підписані документи. Пропонували оплату 25 тисяч рублів, обмундирування, могли пообіцяти житло. Ті хлопці не думали, що їх відправлять воювати, підписували контракт, щоб не їхати в село, де немає роботи. Деякі з них у складі російської армії загинули під Києвом.

Та на війну відправляли й строковиків. Нам відомо, що такі були на крейсері «москва». Знаємо декілька прізвищ кримських строковиків, які вижили після його знищення. 

Взагалі кримчан почали активно призивати після того, як росармію вигнали з півночі України. Хоча виконання планів весняного призову, який розпочався з 1 квітня, була на рівні 40%. Навіть із Москви приїжджали офіцери з׳ясовувати, чому зірвався призов. Щоб мотивувати, тим, хто йшов воювати проти України, могли обіцяти квартири під Москвою, земельні ділянки в Криму, іпотеку.  

Щодо втрат. Приміром, була розгромлена 216 бригада, яка дислокувалась у Сімферопольському районі. Загинуло до 80% її особового складу, хоча це була гарно підготовлена бригада, постійно тренувалась у Перевальному.

- На що йдуть кримчани, аби не потрапити до російської армії?

- Багато хто виїжджає за межі Криму, навіть цілими сім׳ями. Кримські татари, приміром, їдуть до Туреччини, Канади, в Європу, навіть продають житло. Але це недобре, ми втрачаємо своїх людей. Хто знає, чи вони повернуться, якщо десь-інде влаштують життя. Буває, батьки вивозять своїх дітей, яких можуть мобілізувати окупанти, а самі повертаються. На жаль, така можливість є не у всіх. Ми також пропонуємо звертатись до адвокатів та подавати до суду, коли приходить повістка. Так вдасться відтягнути час. 

- Відомо, що загарбники від початку повномасштабного вторгнення посилили переслідування незгодних в Криму. Які методи вони використовують для цього? 

- Росіяни готувалися до цих процесів, внесли низку змін до кримінального кодексу рф. Ми почали фіксувати масові переслідування за етнічною ознакою. Приміром, родичів чи друзів політв’язнів можуть затримувати, коли вони приходять до судів або в СІЗО. Здебільшого у таких випадках виносять адміністративні рішення – штрафують або саджають на кілька діб до в׳язниці.  Також почали переслідувати за «дискредитацію збройних сил РФ». Окрім того, із березня одразу виносять адміністративні рішення та саджають на декілька діб активістів, які беруть участь у важливих для кримського півострова заходах. Раніше за це виносили застереження. 

Аби переслідувати незгодних, вигадали новий привід - участь у батальйоні Номана Челебіджихана. Хоча де-юре такого батальйону взагалі не існує. У червні верховний суд рф виніс рішення про визнання цього батальйону терористичною організацією. Таким чином переслідують, зокрема, активістів, які мали стосунок до кримської блокади в 2015 році. Причому затриманих за цією справою розміщують у спеціальному боксі при СІЗО, тому їх немає у списках людей, які перебувають у слідчому ізоляторі. У нас є дані щодо затримання за цією справою 21 людини, але може бути більше.

В КРИМУ РОЗУМІЮТЬ, ЩО МІСТ І ДОРОГИ РОСІЯНИ ЗБУДУВАЛИ ДЛЯ ВІЙНИ

- Які настрої загалом зараз панують серед кримчан? Чи усвідомили вони, що війна прийшла й у їхній дім, а півострів росіяни використовують для подальшої агресії проти України?

- Перший злам у свідомості кримчан, власне, відбувся вже тоді, коли вони побачили провал плану “взяти Київ за 3 доби”. Далі тих, хто прозрівав, ставало все більше. Після вибухів на півострові, успіхів української армії можна сказати, що український дух у Криму починає відроджуватися. Люди люблять поговорити про це на базарах, посміхаються один одному, розуміють з півслова, підтримують. Спротив зростає у всіх сферах. Приміром, нам відомо про випадок, коли росіян відмовилися обслуговувати на одній із СТО, хоча після цього окупанти добилися, аби цей автосервіс закрили. 

Окрім того, кримчани чудово бачать, що Крим використовується у військових цілях. Приміром, спеціально до великої війни на півострові завершили будівництво великих інфраструктурних об’єктів. І вже зрозуміло, що керченський міст, трасу Таврида спорудили для військової логістики, а не для мирного життя. У Сімферополі закінчили окружну дорогу, щоб менше мешканців бачили, як переправляють військову техніку. Так само з лікарнями – вже зрозуміло, для чого їх ремонтували. А також для чого відновлювали вертолітні майданчики, аеродроми. Так, окупанти десь побудували дитячі садки, відремонтували школи. Але у цих дитсадках і школах створили військові гуртки, кадетські класи, «юнармію», тобто це робили, аби мілітаризувати дітей.

ТІ, ЩО "ПОНАЇХАЛИ", ВЖЕ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДО РОСІЇ

- Українська влада наполегливо радить росіянам залишати Крим. Чи багато з них вже це зробило, чи немає паніки серед тих, хто ще лишається на півострові?

- За роки окупації на постійне проживання до Криму приїхало 357 тисяч росіян. Це ті, хто офіційно зареєструвався. Серед них – військові, співробітники ФСБ, поліцейські, прокурори, судді, вчителі та інші. Так от, ми почали фіксувати, що люди з цієї категорії повертаються до росії. В одному з кримських міст із дев׳ятиповерхівки, де проживає багато росіян, виїхали чотири такі сім׳ї. Також з׳явилося більше оголошень про продаж житла в Криму, причому розміщують їх уже з росії.

Окрім офіційно зареєстрованих у Криму багато гастарбайтерів, в першу чергу – із центральної Азії. "Понаїхали" і кримінальні елементи, які розподілили сфери впливу. Ще чимало росіян придбали нерухомість, але лишили російську прописку - недавно ми зафіксували таку сім׳ю з Чукотки. 

Так от, усі ці приїжджі спочатку активно підтримували так звану «військову операцію». Самі починали розмови на політичну тематику, особливо любили провокувати кримчан із іншою позицією. Але тепер вони взагалі намагаються не говорити про війну, воліють відмовчуватися. Або ж від них можна почути, мовляв, ви розумієте, якщо б׳ють по військовим об׳єктам, то можуть постраждати й цивільні... Тобто вони над чимось починають замислюватися, змінюють свою поведінку. 

Валентина Рингель

Фото: Укрінформ