Права людини у Криму: ситуація значно погіршилася за останні 8 місяців - правозахисниця
Від початку повномасштабного вторгнення росії до України ситуація в Криму з правами людини драматично погіршилася. Вперше за останні кілька років правозахисники фіксують практику насильницьких зникнень громадян на півострові.
Про це сказала голова правління Центру прав людини ZMINA, членкиня Експертної мережі Кримської платформи Тетяна Печончик на панельній дискусії в межах першого парламентського саміту Міжнародної кримської платформи, що проходить у Загребі (Хорватія), повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Зараз всі ці останні 8 місяців Крим залишається трохи в тіні, тому що ще набагато більш жахливі події відбуваються в новоокупованих областях України, де російська армія чинить масові звірства. Але це не означає, що ситуація в Криму принаймні залишається стабільною, вона драматично погіршилася за ці 8 місяців від початку вторгнення. Власне, як правозахисники ми фіксуємо, що вперше за декілька останніх років до Криму повернулася масова практика насильницьких зникнень громадян, які не фіксувалися кілька останніх років”, - повідомила Печончик.
Зокрема, за її словами, окупанти незаконно утримують людей без надання доступу адвоката, без повідомлення рідних.
“Як правозахисники ми маємо інформацію про те, що такій практиці насильницьких зникнень піддалася низка громадян. Зокрема, Ярослав Жук, Ірина Горобцова, Сергій Цигіпа, Іван Козлов, Микола Петровський, Мар’яно Гарсія Калатаюд, Руслан Абдурахманов, Аппаз Куртамет. Однак достеменно ніхто не може сказати зараз, скільки саме людей є жертвами насильницьких зникнень і знаходяться в місцях позбавлення волі в окупованому Криму”, - наголосила Печончик.
Окрім того, зауважила вона, значно посилилася тенденція тиску і переслідування незалежних адвокатів та журналістів на окупованому півострові.
Зокрема, за її словами, у травні цього року 4 кримськотатарських адвокати були затримані й пізніше отримали штрафи та адміністративні арешти, а саме - Едем Семедляєв, Назим Шейхмамбетов, Айдер Азаматов та Еміне Авамілєва.
Печончик також уточнила, що ще троє кримських адвокатів були позбавлені адвокатського статусу, ліцензії та можливості продовжувати адвокатську діяльність.
“Це ті, хто роками захищав наших політичних в’язнів у Криму. Зокрема, це Ліля Гемеджі, Рустем Кямілев і Назим Шейхмамбетов. Це призвело до того, що чим далі, тим складніше знаходити нових адвокатів, які можуть захищати наших громадян в Криму”, - пояснила правозахисниця.
Також вона повідомила про продовження переслідувань журналістів у Криму.
“І станом на зараз щонайменше 14 осіб - це професійні громадянські журналісти, є політичними в’язнями і знаходяться в місцях несвободи”, - сказала Печончик.
Вона уточнила, що двоє з цих людей, а саме: Ірина Данилович та Вілен Темер’янов, який співпрацював з ініціативою “Кримська солідарність”, були ув’язнені вже після 24 лютого.
“Станом на зараз більше 150 громадян України є політичними в’язнями, які знаходяться або на території окупованого Криму, або були переміщені до місць позбавлення волі на територію російської федерації . Власне, три десятки з цих людей були ув’язнені вже після третьої хвилі російської агресії проти України”, - підкреслила правозахисниця.
Вона наголосила, що правозахисники багато років на різних майданчиках використовували всі можливі правові механізми щодо того, щоб захищати права людини в окупованому Криму.
“Але для нас є вже давно очевидно, що тільки деокупація Кримського півострова дозволить туди повернути право і права людини. Саме тому цей форум “Кримська платформа”, який об’єднує зараз вже пів сотні країн, є найдієвішим інструментом для того, щоб ми могли звільнити наших політв’язнів і поновити права людини на окупованому Кримському півострові”, - підкреслила Печончик.
Як повідомляв Укрінформ, 24-25 жовтня у хорватському Загребі відбувається перший парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи. До участі в заході запрошені делегації з понад 50 країн та інституцій, загалом очікується близько 400 політиків з усього світу. Україна також запросила представників країн, які не є членами платформи, зокрема з Південної Америки, Африки та Азії.