На Одеському кінофестивалі покажуть фільм-переможець Канн

У позаконкурсній програмі "Фестиваль Фестивалів" на Одеському МКФ цього року покажуть фільми-учасники міжнародних фестивалів класу А. Зокрема це "Я, Деніел Блейк" Кена Лоуча. 

Про це повідомляє прес-служба ОМКФ.

"Соціальна драма "Я, Деніел Блейк" (I, Daniel Blake) Кена Лоуча розповідає про боротьбу "маленької людини" проти системи. Потребуючи державної допомоги після інфаркту, 59-річний Деніел стикається із байдужістю і жорстокістю бюрократичної машини. Цьогоріч картина завоювала "Золоту пальмову гілку" на 69 Каннському фестивалі. Для європейського класика гостросоціального кіно це вже друга нагорода. У 2006 році Лоуч отримав "Золоту пальмову гілку" за фільм "Вітер, що гойдає верес". Обидві картини були спродюсовані Ребекою О'Браєн, почесним членом журі міжнародної конкурсної програми ОМКФ-2016", - ідеться у повідомленні.

Також "Фестиваль Фестивалів" покаже "Море у вогні" Джанфранко Розі, "Франкофонія" Олександра Сокурова, "Клан" Пабло Траперо, "Перехрестя 48" Уді Алоні, "Українські шерифи" Романа Бондарчука, "Кайлі Блюз" Гань Бі.

Документальна стрічка «Море у вогні» (Fuocoammare) Джанфранко Розі розповідає про крихітний острів Лампедуза, який став перевалочним пунктом для нелегальних іммігрантів з Африки. На 66-му Берлінале картина завоювала "Золотого ведмедя", ставши другим документальним фільмом, що переміг в основному конкурсі фестивалю класу А. Роком раніше інша документальна робота Джанфранко Розі, "Священна римська кільцева", стала володарем "Золотого лева" на 72-му Венеціанському МКФ.

Документально-ігрова картина Олександра Сокурова "Франкофонія" (Francofonia), також була представлена в конкурсній програмі 72-го Венеціанського фестивалю, на якому завоювала дві нагороди. У центрі сюжету - музей "Лувр" під час німецької окупації і в наші дні. У низці історичних довідок, зістарених постановочних кадрів Сокуров у ролі оповідача веде глядачів музейними коридорами, міркуючи над питанням, яку ціну потрібно і можна заплатити, щоб урятувати культуру.

Аргентинський фільм "Клан" (Еl Clan) Пабло Траперо заснований на реальній історії сімейства Пуччі, члени якого в 80-х роках викрадали багатих спадкоємців у Буенос-Айресі з метою отримання викупу. Кримінальна драма принесла Траперо "Срібного лева" за кращу режисуру на Венеціанському кінофестивалі в 2015 році.

"Перехрестя 48" (Junction 48) ізраїльсько-американського режисера Уді Алоні змальовує будні палестинських музикантів з Лода, які намагаються любити і творити в ситуації постійного конфлікту між своїм співвітчизниками й ізраїльською стороною. Ветеран Берлінале Уді Алоні отримав за цей фільм приз глядацьких симпатій у рамках програми "Панорама". Музична драма також завоювала нагороду на фестивалі Трайбека як найкраща сюжетно-тематична повнометражна картина.

Документальний фільм Романа Бондарчука "Українські шерифи" - про південне село, куди рідко доїжджає поліція. Громада села вибрала двох "шерифів", щоб самостійно вирішувати маленькі і великі проблеми. Прем'єра кінокартини відбулася на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA), де була відзначена спеціальним призом журі в основному конкурсі. Фільм був показаний на понад тридцяти фестивалях світу.

"Кайлі Блюз" (Kaili Блюз) - перша робота молодого китайського режисера Гань Бі, головний герой якої в надії на спокутування старих гріхів вирушає на пошуки свого небожа. Подорож із маленького депресивного містечка Кайлі несподівано завершується в місці, де можна одночасно переживати минуле, теперішнє і майбутнє. Мрійлива і поетична картина Гань Бі отримала приз на фестивалі в Локарно 2015 року в категорії "Найкращий новий режисер" і особливу відзнаку в категорії "Найкращий дебют". 

Кадр із фільму "Я, Деніел Блейк"