Антін Мухарський, актор, співак, письменник і шоумен

- Якщо  спитати у самих цих російськомовних хлопців, які воюють, то вони скажуть: «Вводьте в дію закон, ми будемо першими, хто виступатиме «за»!». Я в цьому певен, тому що знаю ситуацію з полів. 

Зрозумійте, що єдиний маркер України - це українська мова, там, де вона звучить з радіо, телебачення, звідусіль, це і є Україна! Мовне середовище створює захисну інтелектуально-ментальну хмару, воно необхідне, як вода для риб. Мовою ти мітиш і маркуєш свою територію, і хлопці в АТО якраз це розуміють, на відміну від усієї цієї гламурної сволоти, яка сидить тут і розводить ці теревені.

Я, Антін Мухарський, русифікована тварюка, українізувався зусиллям волі, бо зрозумів: якщо я хочу вижити в цій країні, я мушу опановувати і свідомо перейти на українську мову, щоб маркувати себе як українця. 

- Ті, хто виступає проти нового мовного закону, пропонують популяризувати українську мову через модерні твори мистецтва і в такий спосіб робити її привабливою для широкого загалу. 

Якщо ти хочеш брати участь в управлінні державою через вибори, ти так само маєш «здати на права» - отримати сертифікат, що знаєш історію країни, мову, гімн

- Це все замилювання теми! Треба вводити закон і все! Хочеш на державну службу, балотуватися в  райраду, облраду, Верховну Раду - будь ласка, склади іспит і принеси сертифікат, що ти знаєш українську мову. 

Я взагалі за більш жорсткі правила - запровадження паспорта громадянина, як це зробили у Латвії (У цій країні існують два паспорти: паспорт громадянина і паспорт не громадянина, який не дає права голосувати. - Авт.). Якщо ти хочеш брати участь в управлінні державою через вибори, ти так само маєш «здати на права» - на спроможність це робити, тобто отримати сертифікат, що знаєш історію країни, мову, гімн. Тоді ти маєш право голосувати. 

А в нас же є люди, яким усе байдуже, які за пляшку горілки чи гречку голосують за кого завгодно, і це постійно заносить нашу країну в кювет! Тому що всім - бомжам, алкашам, злочинцям, інтелектуально недорозвиненим совковим імбецилам - дано право керувати державою і зрештою вливати на моє майбутнє і майбутнє моїх дітей!

Я більш ніж певен, що зараз, висловлюючи ці думки, я починаю формувати суспільну думку, яка виллється в те, що через три-чотири-п'ять років виникне ця дискусія, ми прийдемо до точки біфуркації, коли вже назад не можна буде рухатися, і зробимо так, як у Балтії. 

- На вашу думку, ухвалення нового мовного закону не спричинить чергового розколу в суспільстві, як це дехто прогнозує?

- Слухайте, ми це вже проходили! Чи спричинило у 2006 році розкол рішення про дублювання фільмів українською мовою? Та нічого воно не спричинило!

Люди хочуть, щоб держава нарешті сказала: «Це буде так і отак, є правила!» І вони будуть їх виконувати, повірте!

- А політики?

- Політики - це такі падлюки! У нас у 90-х роках відбувалась абсолютно негативна селекція політикуму, бо він формувався на олігархічних грошах і зв'язках. Здебільшого ці люди, навіть маючи гарні інтелектуальні здібності, після потрапляння в політику деградують на очах. Це як у діжці з кислою капустою не можна залишитися свіжим. За рідкісними винятками, спілкування з ними приводить мене до стану культурологічного шоку. Це інколи взагалі потвори!

- Тоді давайте поговоримо й про окупований Донбас. Зараз є різні думки з приводу того,  відгороджуватися від нього чи намагатися повернути, бо там теж наші люди.

- Всі наші люди вже виїхали на підконтрольну територію, можна дати ще півроку на переселення в Україну для тих, хто схоче, а потім - рів з крокодилами, шестиметровий паркан, вівчарки, автоматники і вишки. Це заражена територія, там чума. От як раніше заражені чумою міста обгороджували, так і зараз треба зробити!

- Ви ж казали, що зараз більше схильні до центризму, бо час радикалізму минув. 

 - У зовнішній політиці я за радикалізм, який дозволить нам дотримуватися центристських позицій у внутрішній, знаходити консенсус у суспільстві і все ж таки будувати якийсь цивілізований діалог. 

Але щодо окупованого Донбасу не можна бути центристом, бо це орган, який згнив і тепер заражає весь організм. Тому треба робити, як після Чорнобиля - відгородили шматок землі, тому що всі розуміють - там зараза! І це теж зараза!

Росія хвора абсолютно смертельно і намагається нас заразити через Донбас

Я абсолютно певен, що нам лишилося недовго чекати,  бо вже набралася критична маса подій, і незабаром почне розкручуватися маховик руйнування і саморуйнування Російської імперії. Я це відчуваю. От буквально за рік-півтора ми побачимо незворотні процеси її розпаду. Вже іде симптоматика, яка це показує. Це як коли інфекція ходить в організмі, і якісь нашкірні висипання свідчать про те, що незабаром вдарить серйозна криза з  температурою, а в даному випадку, я так пророкую, можливо, із смертю пацієнта. Можливо, буде довга агонія і боротьба через бажання забрати і потягнути в могилу з собою якомога більше нормальних людей, бо Росія хвора абсолютно смертельно і намагається нас заразити через Донбас.

- На вашу думку, наскільки сильний у нас імунітет?

- Зараз ми виробили достатню кількість кров'яних тілець у вигляді самостійних, самодостатніх, самовпевнених і досить агресивних у правильному сенсі цього слова людей. 

Мені здається, що наш український організм одужує, його ще хилитає, але у мене якраз є всі підстави сказати, що процес повільно, але змінився на позитивну динаміку, яка раніше була геть негативною. Але оцими страшними «процедурами», оцим страшним «лікуванням», на жаль, великою кров'ю ми проходимо процес очищення і відновлення діяльності саме українських органів організму - і державності, і культури, і ментальності і багато чого. 

- Але ви все одно брали в ній участь, у всіх трьох революціях.

- Та звичайно! А як же інакше? Береш постійно, тому що вже з роками розумієш, що це не якісь комсомольсько-піонерські забавки, на це треба класти життя. 

Це мій свідомий вибір, і я розумію - так не можна, що тут я борюсь, а тут бутерброди загортаю. Це щоденна боротьба. Тобто це шлях, на який ти свідомо стаєш  і починаєш «підгрібати» під це весь свій побут, всі свої дії, заощадження і фінансові струмочки і якось спрямовувати їх в одне русло, яке відповідає твоєму баченню і твоїй зоні відповідальності, щоб зробити цю країну і своє життя кращими. 

Це якась така мозаїчність, яка дозволяє тобі, прочитавши гарні книжки, зрозуміти, що ми живемо у прекрасному, просто шикарному часі, коли все залежить від нас і нашого бажання.

Вже розумію: оця земля, по якій я іду, - це моя земля. Я вже не плюну на неї, не буду на неї смітити - у мене з'являється відчуття моєї країни!

У нас слабка держава, але через це зараз розквітла така кількість індивідуальностей - красивих, різнобічних, яскравих, потужних! Волонтери, бійці, письменники, художники, в кожного якась своя цікава історія! І життя буяє і вирує, і я щасливий від цього, бо я пам'ятаю цей пізній совок, ці страшні 90-ті роки абсолютного розчарування і нерозуміння - куди йти, де та Україна, де її шукати?

Ми довгі роки жили в якомусь тумані, не відчуваючи під собою власної землі. А зараз ми нарешті відчули Україну під ногами. І я вже ходжу і розумію, що оці будинки, які я бачив з дитинства і які бачитимуть мої діти, це мої будинки. І оця земля, по якій я іду, - це моя земля. Я вже не плюну на неї, не буду на неї смітити - у мене з'являється відчуття моєї країни!

- Тобто це еволюційний процес? 

- Безумовно! Ми й каталог «Майдан. (Р)еволюція духу» кілька років тому випустили. Ті події були моментом кризи, умовно кажучи, як падіння на землю метеорита у той час, коли по ній ходили динозаври. Все! Всім зрозуміло, що динозаврам кранти, вони вимруть. 

Тобто вони ще ходять поміж нами, але вже з'являються ссавці, якісь інші форми життя, які будуть панувати у майбутньому. От якраз зараз вони формуються. Ці динозаври страшні й небезпечні, вони ще можуть розчавити купу оцих звіряток-ссавців, мишок, білочок або якихось пташечок. Але, знаючи цивілізаційний розвиток, розумієш, що цей «метеорит» вже влупився в Землю, і все вже визначено наперед!

Отут, на Майдані, три роки тому відбулась катастрофічна для всього «руського міра» подія - йому настали кранти, України він більше ніколи не отримає! Цей напівтруп, підкачаний газом, нафтою і всім тим, що видобувають з-під землі, зараз іще бореться, ще махає залізною булавою, але це нічого не змінить. 

Тому, як я бачу, ми є оцими маленькими звірятками, які, так сталося, живуть ще в епоху динозаврів, тобто совка й Російської імперії. Але ці динозаври приречені - вони вже старі, стомлені, повільно ходять, хекають, тобто напівмертві. 

- Поки ми, за вашою теорією, тут еволюціонуємо, що коїться з Європою - вона деградує?

Мій прогноз: європейські ультраправі будуть активізуватися, брати владу в свої руки, і хвиля різного націоналізму накриє Європу

- Ні, там відбувається абсолютно закономірний процес. Європейці просто налякалися, що завдяки лібералізму і цій політиці Welcome приходять різні спільноти і наводять свої порядки в містах, які будували десятки поколінь їхніх пращурів. Вони вже розніжилися, втратили жагу до життя, а тут з'являються більш агресивні варвари, які нав'язують їм свої правила. Тому мій прогноз - що європейські ультраправі, ці бойові загони європейців, будуть активізуватися, брати владу в свої руки, і хвиля різного націоналізму накриє Європу. Всі народи, які об'єдналися в цей союз, вимагатимуть більше, скажімо так, національних преференцій не на догоду оцій спільній історії, яка, на жаль, демонструє дійсно негативну динаміку в тому плані, що, декларуючи якісь цінності, вона не може їх захистити.

Тобто ми зараз отут демонструємо більше готовності боротися за свої права і свободи, ніж ті самі європейці або американці. 

- Якщо ви вже згадали Америку, то як ви оцінюєте вплив на ситуацію у світі і в Україні нового президента США Дональда Трампа?

- Я ще придивляюся. Трамп  несподіваний, дуже харизматичний, він бізнесмен і людина, яка, зрештою, висловила багато позицій, з якими я частково згодний. Наприклад, що Америка дійсно загралася в лібералізм, оскільки багато років там правили демократи, а я дотримуюсь інколи радикальної, інколи правоцентристської, але все ж таки правої ідеології, до якої належать республіканці. 

Я мав нагоду спостерігати за Америкою зсередини, і все ж таки я люблю ту Америку, якою її робили білі колоністи, й ті засади, які напрацьовувалися Джорджем Вашингтоном, Авраамом Лінкольном та іншими людьми, які сприяли створенню тієї законодавчої конституційної бази, тобто правил, за якими живе Америка. 

А зараз вона перетворилася на Содом і Гоморру, і це те, від чого страждають мої серце і душа. Я дуже люблю музику кантрі, а зараз, куди не приїдеш, скрізь грає R`n`B (ритм-н-блюз), а я не люблю R`n`B. Тому Трамп для мене той, хто втілює якісь сподівання правих американців. Єдине -  мене турбують його висловлювання щодо політики в Україні, але подивимось. 

Теоретично, якби я був американським виборцем, я усе ж таки швидше голосував би за Трампа, аніж за Клінтон, бо як людина, що належить до євроатлантичної цивілізації інтелектуально, ментально і культурологічно, я підтримую класичну Америку в тому вигляді, в якому я її знаю і люблю. А у вигляді геополітичної сили я підтримую ту Америку, якою її робила політика Обами. 

Однак не факт, що Трамп зверне з цього шляху,  і через якусь там особисту неприязнь до Владіміра Путіна, яку той може у нього викликати, він ще більше її не радикалізує і не почне, як Джодж Буш, давити цю російську заразу й на інших теренах. Бо США дійсно сильніші, крутіші й могутніші, ніж ота татаро-монгольска Раша, яка нам псує нерви і забирає життя наших людей.