Першотравень у світі: кому танці, кому бійка з поліцією

Лонгрід

01.05.2017 09:00

Як відзначають день 1 травня у Німеччині, Польщі, Литві, Латвії, Естонії, Молдові, Фінляндії, Британії, Франції, Бельгії, США, Канаді й Австралії

Колишній «червоний день календаря» нині перетворився для українців на можливість відпочити і насолодитися приходом весни не на робочому місці. В майже 70 країнах світу 1-го травня відбуваються різноманітні святкування, щоправда, приводи для цього не завжди пов'язані з солідарністю та правами трудящих. У деяких країнах цей день навіть вважають магічним. Де і як святкують першотравень у світі – у спільному матеріалі власкорів Укрінформу за кордоном.

НІМЕЧЧИНА: ВІДЬМИ, СОСИСКИ І БІЙКИ З ПОЛІЦІЄЮ

Першотравень у Німеччині – не лише офіційний вихідний, а й одне з найулюбленіших свят, причому – одразу кількох. Із часів Середньовіччя германці святкували ніч з 30 квітня на 1 травня як «ніч відьом» – Вальпургієву ніч, влаштовуючи шабаш. Першого ж травня вшановували святу Вальпургію (Вальбургу, як її звуть у Німеччині) в день її канонізації. Причому язичницьке свято не має до християнської святої ані найменшого відношення, суто звуковий збіг. Проте, одні гуляння плавно переростають в інші, й 1 травня у невеличких містечках та селищах на площах встановлюють «травневе дерево» – берізку, прикрашену різнокольоровими стрічками.

Перше травня також є офіційним Днем праці – в містах люд на вулиці кличуть ліві політики і профспілки. В програмі – традиційно полум'яні промови, мітинги, демонстрації, які іноді збирають десятки тисяч людей. У рамках одного міста, наприклад, Берліну, такі акції проходять в різних районах і з різним ступенем «неподобств». У цей день роботи у поліції додається, адже нерідко справа доходить до бійок тих, хто називає себе «антифашистами» з будь-ким, здебільшого з поліцією. Більш мирно налаштовані громадяни (яких все ж більшість) гуляють у парках і по перекритих для руху в цей день вулицях, із задоволенням п'ють пиво з сосисками, які смажать тут же в мобільних закусочних.

ПОЛЬЩА: ЛІВІ Й ПРОФСПІЛКИ ПІДУТЬ НА МІТИНГ

У Польщі 1 травня – державне свято і вихідний день з 1950 року. У часи комуністичної Польщі воно було одним з найважливіших днів у календарі. Свої нелегальні демонстрації у цей день організовувало також опозиційне до влади профспілкове об'єднання "Солідарність".

Зараз польський Першотравень – звичайний вихідний день. У цей день свої мітинги й маніфестації проводять, як правило, громадські організації та політичні сили лівого спрямування, які свою місію вбачають у боротьбі за права трудящих. Йдеться, наприклад про партію Союз демократичної лівиці (SLD) чи одне з найбільших польських профспілкових об'єднань OPZZ. Громадяни ж здебільшого віддають перевагу не мітингам, а відпочинку в сімейному колі.

ЛИТВА: ПОВЕРНЕННЯ ПЕРШОТРАВНЯ ЯК ОЗНАКА ВІДРОДЖЕННЯ ЕКОНОМІКИ

Після відновлення незалежності від свята Першотравня спочатку відмовились. Але через труднощі, які супроводжують будь-які економічні реформи, в країні з часом відбувся певний «лівий» відкат. І в 1996 році свято було знову введено до державного календаря під назвою Дня трудящих. Це обгрунтовувалося тим, що прийшов час звернути увагу на права трудящих, допомогу безробітним, аби подолати бідність, дбати про безпеку і охорону здоров'я працівників. Що стосується весняної природної складової свята, що йде з язичницької давнини, то в Литві цей елемент послаблений, оскільки тут традиційно сильний вплив католицтва та контрреформації.

ЛАТВІЯ: СВЯТО ЯК ПІДГОТОВКА ДО СВЯТА

1 травня в цій країні не тільки державне свято – День праці, а й пам'ятний День скликання установчих зборів Латвійської Республіки (у 1920 році). У 2004 році Першотравень ознаменувався також вступом країни до ЄС. Однак для населення країни це, в першу чергу, просто вихідний, що відкриває весняний сезон.

А також, певною мірою, «підготовче свято». Оскільки більша частина країни серйозніше ставиться до відзначення 4 травня – Дня відновлення незалежності Латвійської Республіки. Щодо значної частини російськомовного населення, яке перебуває під впливом кремлівської пропаганди, то воно готується до відзначення 9 травня, яке особливо бурхливо проходить у Ризі – з георгіївськими стрічками та салютами.

ЕСТОНІЯ: СТУДЕНТСЬКЕ СВЯТО ТА ПІКНІК

Святкування 1 травня починається в Естонії з 30 квітня, переходячи в Вальпургієву ніч, як у Німеччині. Найбільш яскраво цей звичай демонструють студентські корпорації Тартуського університету. Як темніє, вони влаштовують яскраву ходу, розпалюють багаття. Потім традиційно смажать ковбаски, м'ясо, рікою ллється шампанське. Вважається, що така традиція пішла з часів шведського впливу. Втім, схоже свято є і в естонському селянському календарі – в ці ж дні святкується остаточна перемога над зимою, що закріплюється ритуалом посіву бобових культур.

Державне свято – День праці в цей день також існує. Що стосується профспілкових, лівих, робочих демонстрацій, то спочатку після відновлення незалежності, вони були досить поширеними, масовими. Зараз же, як правило, проходять локально, в зв'язку з конкретними трудовими суперечками. А головною традицією 1-го травня для естонців є пікнік.

МОЛДОВА: ОФІЦІЙНИЙ «ДАЧНИЙ» ДЕНЬ

Першотравень у Молдові – День Праці, офіційний вихідний. Більшість громадян, найчастіше – залежно від погодних умов, і справді працюють – хто в полі, хто на своїх дачних ділянках, хто просто виїжджає з сім'єю «на природу», аби розвіятися і відпочити від міської метушні.

Як і раніше, політизованим цей день залишається для партій лівого спрямування. Традиційно соціалісти і комуністи в цей день проводять вуличну ходу у молдовській столиці. Часто вони несуть транспаранти з вимогами до влади про поліпшення умов життя і праці. Однак, в останні роки бажаючих брати участь у таких заходах стає все менше і менше. Все більше громадяни віддаючи перевагу відпочинку в колі сім'ї, а не ходінням із транспарантами по місту.

ФІНЛЯНДІЯ: АПОЛІТИЧНЕ ВАППУ, А ПОТІМ МІТИНГИ

Ваппу (від імені католицької святої Вальпургії) – веселе, галасливе свято фінських студентів, молоді – починається 30 квітня, причому з 1978 року встановлено, що церемонія стартує рівно о 18.00. Головне святкування – на Торговельній площі в Гельсінкі. Продаються сувеніри, квіти, свистки, кульки, карнавальні маски. Студенти, як нинішні, так і випускники, надягають свої кашкети. За традицією, що йде з 1930-х років, студентський кашкет начіплюють на голову одному з символів фінської столиці – бронзовій фігурі «Хавіс Аманді» (шведською – «Морська німфа») в одному з місцевих фонтанів. Гуляння триває до глибокої ночі – ранку 1 травня.

А власне 1 травня, крім пікніка, проходить традиційний марш профспілок і лівих партій. В останні роки мітинги почали проводити також партії інших кольорів політичного спектру. В 2016 року велика політична демонстрація пройшла на Громадянській площі навпроти парламенту. Ймовірно, в цьому році буде теж саме, можливо, це також стане традицією.

БРИТАНІЯ: ВИХІДНИЙ, АЛЕ НЕОПЛАЧУВАНИЙ

У Британії 1 травня називають "травневим днем" (в оригіналі May Day), і він також збігається з британським Днем солідарності трудящих. Святкування "травневого дня" асоціюється з відзначенням початку весни і родючості та бере коріння ще з дохристиянських часів. Два традиційні елементи цього дня – це фольклорні танці навколо травневого стовпа (Maypole dancing) та вибір травневої королеви (May Queen), яка має розпочати святкування.

Щодо політичної складової, то цього дня проходять протести робітничих об'єднань за права робітників, трудову реформу чи так звані антикапіталістичні демонстрації. Іноді такі протести навіть ставали небезпечними. Наприклад, у 2000 році під час демонстрації у Лондоні сталися сутички з поліцією – було затримано 95 людей та постраждало 9 поліцейських. Внаслідок протестів було вандалізовано пам'ятник Вінстону Черчілю.

Також 1 травня у Британії називають "банківським вихідним". Тобто це своєрідний гнучкий варіант вихідного, який не зобов'язує роботодавців автоматично надавати оплачуваний відпочинок. Як варіант, вони можуть зарахувати його як частину щорічної відпустки. Крім того, деякі роботодавці за власним бажанням можуть надати працівникам, котрі працюють у цей день, заохочення, наприклад, у вигляді додаткової платні чи вихідного у інший день на вибір.

ФРАНЦІЯ: КОНВАЛІЇ, ПРИДВОРНІ ДАМИ ТА МАНІФЕСТАЦІЇ

У Франції ж 1 травня носить назву Fete du Travail (День праці) і є офіційним вихідним. Цього дня в країні відбуваються традиційні маніфестації профспілок. Минулого року вони проходили в особливо напруженій обстановці у зв'язку з тривалими протестами проти реформи трудового законодавства. У центрі Парижа сталися сутички між мітингувальниками та поліцією. Демонстранти кидали в поліцію пляшки та каміння, правоохоронці ж у відповідь застосували сльозогінний газ.

Окрім Дня праці 1-го травня французи відзначають День Жанни д'Арк, День королеви (Діви Марії), День конвалій. Останнє свято найбільш романтичне і сягає своїм корінням 16-го століття, коли король Карл ІХ постановив дарувати придворним дамам букетики конвалій.

БЕЛЬГІЯ: ПОЧАТОК СПРАВЖНЬОЇ ВЕСНИ

Перше травня у Бельгії, як і в Британії – «травневий день», а також День праці. Саме з 1 Травня бельгійці асоціюють з початком справжньої теплої весняної пори. Коріння та походження першотравня виходять у королівстві із традицій, які склалися у Європі наприкінці 18-го століття. Тоді робітники виступили із вимогами поваги до своєї важкої праці та прав, особливо, щодо відпочинку. Відтак, на 1 травня бельгійці відпочивають, переважно на природі та у колі рідних і друзів.

Водночас і місцеві професійні спілки та політичні сили лівого спрямування, які тут дуже активні, користуються можливістю, щоб нагадати уряду про права працівників та проводять публічні акції.

США: ЗАМІСТЬ ДНЯ ПРАЦІ – НАБІР ІНШИХ СВЯТ

День праці (Labor Day), який у багатьох країнах на Заході відзначають 1 травня, в Сполучених Штатах, за давньою традицією, має зовсім іншу дату – перший понеділок вересня. Спроби перемістити його на "першотравень" на початку XX століття не мали успіху, оскільки люди пов'язували його з комуністичною ідеологією, до якої ставилися з неприязню.

Натомість святкування 1 травня як «травневого дня» (May Day) в США започаткували ранні переселенці з Європи, які привезли с собою свої сталі традиції. Символом цього свята є сплетений кошик, наповнений квітами й виставлений на порозі будинку. Іноді на вхідні двері просто вішають вінок з весняних квітів – символ того, що мешканці вітають прихід весни.

Крім того, 1 травня у США відзначають День відданості (Loyalty day), який в окремих регіонах супроводжується парадами й урочистими церемоніями на підтвердження вірності ідеалам Сполучених Штатів і визнання спадщини американської свободи.

Крім того, з часів президента Ейзенхауера в американському календарі 1 травня значиться також як День закону (Law Day). Його важливість полягає в тому, щоб нагадати про роль права в основі державотворення та визнати важливість закону для суспільства.

КАНАДА: ПЕРШОТРАВЕНЬ – СВЯТО ПОЦІНОВУВАЧІВ СРСР

На більшості території Канади свято Першого травня відзначається лише в середовищі особливо ностальгуючих за СРСР іммігрантів. На державному рівні жодних святкувань у цей день не проводиться і вихідний, відповідно, не призначається. Лише в історично соціалістичній франкомовній провінції Квебек День міжнародної солідарності трудящих населення досі часто зустрічає всілякими парадами, утім навіть тут на офіційному рівні йому жодного значення не надається.

При цьому в Канаді, де різноманітні професійні спілки та союзи відіграють важливу роль у повсякденному економічному житті, День праці є, але відзначається він, як і в США, у перший понеділок вересня. Хоча своїм походженням він завдячує передовсім кривавому розгону страйкуючих працівників американської залізниці на початку ХХ ст., значна більшість канадців День праці розглядають як неофіційний «кінець літа». Оскільки ще тепло, то вихідні дні мешканці використовують для відпочинку на природі.

АВСТРАЛІЯ: СВЯТО ВСТАНОВЛЕННЯ 8-ГОДИННОГО РОБОЧОГО ДНЯ

На іншому континенті, в Австралії День праці (Labor Day) – також офіційне державне свято. Його відзначають на честь здобуття австралійськими робітниками права на 8-годинний робочий день. 21 квітня 1856 року каменярі і будівельники у Мельбурні припинили роботу та пройшли від Університету Мельбурна до будівлі парламенту, з вимогами запровадження восьмигодинного робочого дня. Їх виступ мав успіх, і таким чином вони стали одними з перших організованих працівників у світі, які домоглися права на 8-годинний робочий день без втрати заробітної плати.

Варто також зауважити, що це свято у різних австралійських штатах відзначається у різний час: у Західній Австралії – у перший понеділок березня; у Вікторії та на Тасманії – 2-й понеділок березня; у Квінсленді й Північній Території – у перший понеділок травня; у Столичній території, Новому Південному Вельсі та у Південній Австралії – у перший понеділок жовтня. Святкують тут традиційний для англомовних країн і «травневий день».

У сусідній Новій Зеландії жоден із цих днів не вважається святковим днем і не є вихідним.

Юрій Банахевич (Варшава), Ярослав Довгопол (Вашингтон), Олег Кудрін (Рига), Іван Юсип'юк (Канберра), Ольга Танасійчук (Берлін), Андрій Лавренюк (Брюссель), Ольга Будник (Київ), Максим Наливайко (Оттава), Зінаїда Гурська (Кишинів), Марина Захарчук (Гаага).