У Вінниці стартують вересневі Стусівські читання

У Вінниці в понеділок відбудуться вересневі Стусівські читання «Мені здалося – я живу завжди», приурочені до роковин смерті поета.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила спеціаліст відділу маркетингу Вінницької обласної універсальної бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва Ніна Артапух.

«До дня пам’яті  Героя України Василя Семеновича Стуса сьогодні проводимо у Вінниці на майдані ім. Стуса вересневі Стусівські читання «Мені здалося – я живу завжди». Буде багато молоді, адже ім’я Стуса увійшло в нашу історію, як важливий чинник національного пробудження й самоусвідомлення, стало символом духовної незламності й свободи. На часі глибоке пізнання власне поетичного доробку цього самобутнього митця, і не лише в українському літературному контексті», - зазначила Артапух.

За її словами літературно-мистецька громадськість, молодь, представники вишів, обласної та міської влади зберуться на Стусівські читання опівдні на майдані, що носить ім’я поета.  Поети та письменники виступлять перед вінничанами зі своїми творами, присвяченими видатному землякові, а студенти трьох вінницьких університетів – учасники літературних студій читатимуть вірші Василя Стуса.

Стусівські читанні у Вінниці проводяться вже понад 30 років, традиційно – у вересні, до дня загибелі поета та у січні – до дня його народження.  З року в рік вони об’єднують усіх, кому не байдужі українська культура та національна ідея: політиків, митців, учителів, письменників, науковців та студентів.

Читайте також: На Форумі видавців презентують антологію письменників Донбасу

Василь Стус (1938–1985рр.) - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник - член Гельсинської спілки.  Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно). За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі. Загинув 32 роки тому у таборі ВС-389/36-1 в Кучино (тепер Чусовського району Пермського краю, Росія), був похований на табірному цвинтарі, а 1989 року перепохований в Києві на Байковому кладовищі.

Поет залишив по собі 6 томів творів, більшість з яких було перекладено англійською мовою і опубліковано на Заході.