У Харкові відкрили пам'ятник Гулаку-Артемовському

Фото

Пам'ятник класику української літератури 19 століття Петру Гулаку-Артемовському відкрито біля Харківського національного університету ім. Каразіна на честь 213-річчя з дня заснування вузу.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Бронзовий Гулак-Артемовський сидить на гранітній лаві, в руках він тримає тростину. Висота пам'ятника разом із постаментом більше 3 м. Автори меморіалу - скульптор Олександр Рідний і архітектор Сергій Чечельницький.

"Ми сьогодні згадуємо одного з найвидатніших, найяскравіших університетських професорів, людину, яка в 40-і роки 19 століття була ректором нашого вузу. Пам'ятник створено на пожертвування земляків, у тому числі, представників соціально відповідального бізнесу", - зазначив ректор університету, академік Віль Бакіров.

Читайте також: На Меморіал Героїв Небесної сотні фонд Порошенка виділив три мільйони

Як прозвучало на церемонії відкриття пам'ятника, Гулак-Атемовський родом із Черкаської області, з сім'ї священика. У 1817 році він приїхав до Харкова, поступив вільним слухачем в університет, де пізніше викладав польську і французьку мови, став професором, а потім і ректором. Як письменник він ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його найкращі твори українською мовою, починаючи зі знаменитих байок, написані у дусі естетики просвітницького реалізму.

За словами скульптора, заслуженого діяча мистецтв України Олександра Рідного, робота над пам'ятником тривала один рік. "Цей пам'ятник встановлено на алеї міського саду ім. Шевченка, яка починається пам'ятником Великому Кобзареві роботи Манізера. Для мене це важливий зв'язок, він співпадає з головною для мене темою історії України", - пояснив скульптор.

Пам'ятник Гулаку-Артемовському

Фото: Вячеслав Мадієвський

Як повідомляв Укрінформ, у Харкові встановлено ряд пам'ятників роботи Олександра Рідного: жертвам Голодомору 1932-1933 рр. на в'їзді до Харкова з боку Білгорода, отаманові Сірку біля метро "Історичний музей", трьом нобелівським лауреатам - фізикові Льву Ландау, імунологові Іллі Мечникову, економістові Семену Кузнецу (у співдружності з харківським скульптором Ганною Івановою) біля входу в університет, історикові й одному з ректорів університету Дмитру Багалею, математикові, викладачеві цього вузу Олександру Ляпунову.