Артемій Кірсанов, автор сценарію фільму «Стус»

Нещодавнє «викриття» щодо зникнення з фільму «Стус» сцен із суду, серйозно збурило громадську думку і отримало продовження: знімальна група пообіцяла дозняти «вирізані» сцени з Медведчуком, а його адвокати, в свою чергу, заявили, що залишають за собою право на відповідні правові дії, у тому числі спрямовані на заборону демонстрації фільму через суд.

Нам стало цікаво, що ж саме мало бути у тих сценах, за які йде така жорстока, зовсім не «кіношна» боротьба - із вибухами суспільної активності та судовими погрозами. За найдостовірнішою інформацією звернулися до Артемія Кірсанова, який разом з Сергієм Дзюбою створив сценарій для фільму «Стус».

- Пане Артемію, хотіли б з перших вуст почути, про що саме йшлося у «вирізаних» сценах з адвокатом Медведчуком у фільмі «Стус», який знімається за вашим сценарієм?

- Так, ці сцени там були. Але Медведчук не був головним антагоністом у фільмі і ніяк не міг ним бути, тому що у фільмі ми розглядаємо життя поета з 60-х років і по 85-й - рік його смерті. Ми взяли останні шість днів життя поета у Пермському таборі, і, звісно, що Медведчук не був тоді такою фігурою, щоб його можна було зробити головним антагоністом. Тому в стрічці було всього декілька сцен зі спогадами Василя Стуса про те, як працювала радянська судова система, в цьому контексті були сцени з Медведчуком.

- Тобто, він з'являвся там у спогадах поета?

- Так, там було кілька сцен. Але, в першу чергу, це фільм про боротьбу Стуса з радянською  владою. А точніше, це - метафорична історія про боротьбу з радянською системою, яку уособлює жінка, що приїжджає до нього в колонію в останні дні його життя. Це справжній факт, що до Стуса хтось приїздив, коли він отримав карцер-одиночку за наче б то порушення правил поведінки. Тоді він вже був у дуже поганому стані, і є свідчення, що до нього навідувався хтось з високого керівництва. Саме на цьому ми побудували нашу історію, яку й захистили на 10-му пітчингу і під яку виділила гроші держава. Це історія була, в принципі, не про стосунки з Медведчуком.

- Той резонанс у суспільстві, який виник у зв'язку з інформацією про зникнення Медведчука зі стрічки, особисто ви чим пояснюєте? 

- Зміщення акцентів, яке зараз спостерігається навколо зйомок фільму “Стус” відбувається через те, що наше суспільство дуже політизоване і вибухове, тому ця ситуація сприйнялася, як червона ганчірка.

Ми розуміємо, хто такий Медведчук зараз, але треба розуміти, що він таким не був тоді, і ніхто його відбілити в сценарії не намагався.

- Чи дознімуть, на вашу думку, вирізані сцени?

- Вже є офіційна заява знімальної групи, що ці сцени будуть дозняті, але з огляду на те, що громадський рух "Український вибір" та адвокати Віктора Медведчука вже заявили, що у разі виходу в прокат фільму "Стус" з недостовірною інформацією про нього "залишають за собою право на відповідні правові дії, у т. ч. спрямовані на заборону демонстрації фільму через суд”, думаю, що ситуація буде дуже напруженою, і проблеми, мабуть, аж до самого виходу фільму будуть.

- Але все ж шанс, що глядач побачить фільм без купюр?

-Ми, як автори, дуже хвилюємося за те, щоб фільм про Стуса вийшов і  стоїмо за те, щоб він вийшов в тому вигляді, в якому й мав бути.

Хочеться, щоб журналісти підтримали знімальну групу і фільм, тому що жодного художнього фільму про Василя Стуса на сьогоднішній день не знято.

Це художнє кіно, воно передбачає художню форму і не обов'язково має бути політизованим. Стус є надзвичайно великою особистістю і достойний того, щоб про нього хоч щось знали. Наша сценарна мета - зробити фільм про поета Стуса, і, сподіваємося, що люди, коли підуть в кіно на цей фільм побачать ще багато цікавого і страшного, що відбувалося в житті  Василя.

-  Широка громадськість дізналася про те, що сцени суду у фільмі не буде, кілька днів тому, коли про це заявив актор Геннадій Попенко. А коли про це дізналися ви?

- Про те, що сцен, де фігурував Медведчук, у фільмі не буде, було відомо ще в травні - режисер Роман Бровко тоді навіть говорив про це в декількох телеефірах.

Але, після того, як автори сценарію передають сценарій продюсеру, то вони передають і всі права на нього і, як прокоментував вже пан Ільєнко (голова Держкіно - ред.), не мають влади над сценарієм. Тобто, знімальна група, до якої входять продюсери та режисер далі вже мають творче право додавати, змінювати чи скасовувати певні сцени.

Тобто, якщо запитувати, чому саме прибрали цю сцену, то це питання до режисера або продюсера.

- А чи не могли б ви надати нам частину сценарію, де саме є сцени з Медведчуком?

- Сценарій надати не можемо. Я вже говорив, що ми передали права на нього продюсеру Артему Денісову. Але ті сцени, які мали бути у фільмі - є у вільному доступі, всі можуть почитати стенограму , яким був судовий процес над Стусом: що сказав адвокат, що сказав прокурор, що говорили свідки. І тут нема нічого такого, що було раніше невідомим. На нашу, авторську думку, воно взагалі більш відоме, ніж будь-які історії про Василя Стуса…

*  *  *

Укрінформ знайшов у відкритому доступі матеріали архівної кримінальної справа № 5 Слідчого відділу Комітету державної безпеки УРСР за обвинуваченням Стуса Василя Семеновича в скоєнні злочину, передбаченого ст. 62 ч. 2 КК УРСР та ст. 70 ч. 2 КК РРФСР («Антирадянська діяльність і пропаганда»). Пропонуємо читачеві ознайомитися з уривками із стенограми судових засідань, в яких згадується Медведчук або його слова  і пофантазувати, які саме фрагменти і якому контексті могли увійти до фільму:

«Я відмовляюсь від адвоката Медведчука і взагалі від любого Радянського адвоката. Я вимагаю адвоката з міжнародної правової організації» (В.Стус).

 Прокурор попросив відхилити клопотання Стуса щодо залучення адвоката з міжнародної правової організації, мотивуючи це тим, що така участь не передбачена радянським законодавством. На думку прокурора, участь Медведчука в процесі обов'язкова, бо «підсудний... не має юридичної освіти і свої інтереси сам не зможе в повній мірі захистити». І Медведчук з прокурором погоджується, відмовляючи Стусові в праві на захист міжнародними правниками, а щодо участі в процесі своєї кандидатури покладається на розсуд суду:

«В першій частині я згоден з прокурором. А що стосується моєї участі у судовому засіданні - це право підсудного і я покладаюсь на розсуд суду» (В. Медведчук).

Під час допиту свідків, Медведчук відповідно до стенограми мовчить.

Тільки при допиті відомої представниці дисидентського руху Михайлини Коцюбинської, яка, звісно, дала позитивну характеристику Стусу, він запитає про те, як свідок може охарактеризувати політичні погляди Стуса, а також про вірші поета, які мають антирадянську спрямованість (аркуш справи 300 том 6).

Згодом прокурор почав вимагати у суду порушити кримінальну справу відносно свідка Світлани Кириченко, яка заявила, що буде давати свідчення лише в тому суді. Де Василь Стус буде звинувачувати. А не сидіти на лаві підсудних. Захисник Медведчук з цього приводу заявив «Я покладаюсь на рішення суду» (аркуш справи 302 том 6).

Зрештою суд перейшов до стадії дебатів. Після виступу на стадії дебатів прокурора Армасова, який попросив для «особливо небезпечного рецедивіста» 10 років позбавлення волі та 5 років заслання (аркуш справи 306-307 том 6), - кульмінація процесу: слово надається захиснику Медведчуку.

«Товариші судді!  Предметом судового розгляду, ось вже на протязі трьох днів являється кримінальна справа по звинуваченню Стуса Василя Семеновича в скоєнні злочинів, передбачених ст. 62 ч. 2 КК України та ч 2 ст. 70 КК РРФСР. Кваліфікацію його дій я вважаю вірною.

Але при винесенні вироку я прошу урахувати всі обставини, які характеризують особу підсудного, його відношення до праці, фізичний стан та стан здоров'я, всі ці обставини заслуговують уваги і потребують ретельного вивчення з Вашої сторони.

Це пов'язано не тільки з вимогою закону але й з тим, що тільки враховуючи їх при обранні міри покарання Ваш вирок, винесений в нарадчій кімнаті, буде обґрунтований та справедливий» (В.Медведчук).

Любов Базів. Київ

Фото з facebook Артемія Кірсанова, кадри з фільму facebook.com/stusfilm