Центр Довженка запустить “Фабрику соцреалізму”

В лютому Національний центр імені Олександра Довженка розпочне другий сезон ретроспективного кіноклубу Oldschool.

Про це повідомляє прес-служба Центру Довженка.

Цей сезон отримав назву “Фабрика соцреалізму”. Упродовж нього покажуть п’ять стрічок 1930-х років, які були зняті в часи формування соціалістичного реалізму - єдиного офіційного “творчого методу”, який до кінця ХХ століття визначив культурне життя в СРСР.

Про передумови виникнення та історію розвитку такого кіно розповів директор Центру Довженка Іван Козленко: “У 1929 році відбувся перший – зараз мало обговорюваний – перелом в радянській культурній та економічній політиці, пов'язаний зі здобуттям Сталіним гегемонії на владу в СРСР та розправою з політичними опонентами. НЕП був згорнутий, відбулась перша - поки невдала - спроба колективізації та перші заходи централізації в культурному секторі, жертвою якої, зокрема стало ліквідоване ВУФКУ. В цей турбулентний період в кіно було взято курс на створення агітпропфільмів, такого собі пропагандистсько-ігрового гібриду.

Період намацування нової естетики тривав недовго й уже в 1932-33 роках завершився проголошенням нового художнього методу - соціалістичного реалізму, в основу котрого була поставлена класична естетика. Відбувся стрімкий поворот до жанрового кіно. Однак "пережитків" авангарду швидко спекатись не вдалось.

У фільмах 1930-х він раз по раз проявляється у вигляді формальних експериментів (особливо – в операторській роботі), нанизаних на класичну фабульну структуру, що призводило до парадоксальних "викривлень" класичної оптики.

Це дивовижне "очуднення" кіно 1930-х, періоду формальних пошуків догматичного соцреалістичного канону, владою інтуїтивно відчужувалось, фільми звинувачували в різного роду "збоченнях" та забороняли. Чимало з них знову вперше побачили екран лише наприкінці 1980-х”.

Відкриє “Фабрикау соцреалізму” стрічка “Гармонь” Ігоря Савченко. Її показ відбудеться 6 лютого. Також до програми кіноклубу увійдуть фільми “Суворий юнак (1935)  Абрама Роома, “Інтриган” (1935) Якова Урінова, “Якось улітку” (1936) Ханана Шмаїна та Ігоря Ільїнського і “Гомони містечко” (1939) Миколи Садковича.