На Полтавщині археологи дослідили 18 скіфських поховань

Фото

На території Більського городища, визнаного вченими найбільшим укріпленим поселенням у Європі доби раннього залізного віку, виявлено та досліджено 18 скіфських поховань.

«У період з 17 червня по 5 липня 2019 р. на території Більського городища функціонувала V Міжнародна літня польова археологічна школа (керівник – к.і.н. Гречко Д. С.). Проект організовано Інститутом археології НАНУ та Історико-культурним заповідником «Більськ» за підтримки ВГО «Спілка археологів України». Роботи проводилися на кількох археологічних пам’ятках. Зокрема, в ур. Барвінкова гора на території ґрунтового могильника епохи раннього залізного віку було виявлено та досліджено 18 поховань (1 — чоловіче, решта — жіночі та дитячі), а також 7 господарських ям. Серед знайдених артефактів – уламки глиняного ліпного посуду та античних амфор, бронзові сережки, імпортне склопастове намисто, рідкісна мушля каурі», - йдеться в повідомленні.

Розкопки на Більському городищі на Полтавщині/ Фото: bilsk.com.ua

Як зазначається, у роботі археологічної школи в 2019 році взяли участь понад 40 любителів древньої історії з Києва, Харкова, Дніпра, Черкас, смт Котельва (Полтавська область), м. Слов’янськ (Донецька область). Цьогоріч до археологічних досліджень долучилися науковці та волонтери з Німеччини та США.

Проєкт “Міжнародна літня польова археологічна школа” започаткований у 2015 році спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України. Він об’єднує професійних археологів та шанувальників древньої історії з усієї України та близького зарубіжжя.

Читайте також: У Єгипті біля найстарішої піраміди знайшли десятки мумій

Більське городище VІІІ – ІІІ ст. до н. е. є пам’яткою археології національного значення з охоронюваною територією площею понад 7500 га. Територія заповідника має винятковий науковий, експозиційний та рекреаційний потенціал. Археологічні дослідження підтверджують, що на цій території існував політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського лісостепу, який ототожнюється науковцями зі славетним містом Гелон. У своїх працях про нього згадує давньогрецький історик Геродот.