«АТОбайки». Про війну, але з гумором
Мінінформполітики та Нацгвардія представили військово-патріотичний серіал, побудований не зовсім звично для вітчизняного глядача
Автори пригодницького військового серіалу «АТОбайки» презентували пілотну серію. Фільм створено кінокомпанією «Мейнстрім Пікчерз» за підтримки Мінінформполітики та Нацгвардії України.
Чи можна говорити про війну та героїзм із гумором? Напевно, що так, адже хлопці, навіть у найгарячіших точках, насамперед залишаються звичайними людьми – вони жартують, кепкують один з одного та розповідають кумедні життєві історії.
Волонтер, радник міністра молоді та спорту України, співзасновник ГО «Спільна перемога» Володимир Бульба чув безліч цих історій, коли зустрічався з воїнами в зоні бойових дій. Слухав-слухав, та й зібрав їх в одну книгу – «АТОбайки», яка в 2017 році вийшла друком за підтримки Міністерства інформаційної політики України.
А згодом народилася ідея її екранізувати. І ось, пілотна серія серіалу «АТОбайки» показалася на очі першим глядачам – керівному складу Збройних Сил України та Національної гвардії України.
Вони дивилися уважно, сміялися, а потім – довго аплодували акторам, які вже добре відомі українському глядачу. У фільмі знялися: Олексій Тритенко («Крути 1918»), Олександр Піскунов («Крути 1918»), Максим Донець («Крути 1918»), Артем Мартинішин («Опер за викликом»), Володимир Гладкий («Нюхач»), Михайло Кукуюк («Свінгери»).
Планується, що у серіалу буде 12 серій, кожна з яких – окрема історія. Головні герої – одні й ті самі.
«Історій у нас безліч, – сміється продюсер Артем Колюбаєв, – усе буде залежати від того, з якими каналами і на яких умовах ми домовимося. На мою думку, має бути кілька сезонів. У першу чергу, це серіал для тих, хто воює і кожного дня захищає Україну та її кордони. Ми спробували створити гарну добру історію, щоб підтримати наших військових і посилити бойовий дух».
Однією з основних місій серіалу він вважає протидію інформаційній війні: «Ми бачимо, на що здатен ворог, і як він через свої засоби масової інформації нав’язує політичні погляди, неправдиві факти та пропаганду своїм, та, на жаль, – нашим громадянам».
Я не буду спойлерити, скажу лише, що кожну серію розпочинатиме байка старенького дідуся про певний епізод його героїчної молодості. Автори не розкривають – хто ж саме з головних героїв є цим дідусем, залишають загадку, щоб кожного разу глядач вгадував, хто ж цих симпатичних відчайдухів став таким сивочолим поважним стариганем?
«Така форма подачі дає нам змогу безкінечно розповідати історії, а їх – безліч, вони круті, насичені, патріотичні й дуже важливі», – вважає Колюбаєв.
Говорить, що з підбором акторів не було жодних проблем, адже вони багато знімають і знають їх майже всіх.
«Кастинг проходив буквально так – о другій ночі ми просто дзвонили тому, кого вважали влучним попаданням, і запитували: «Які ти маєш справи через тиждень?». Тому що у реалізації проекту з Міністерством інформаційної політики є певна колізія – все треба зробити в дуже стислий термін. Після отримання авансу є лише місяць, щоб все зняти і здати змонтованим.
У нас були надстислі терміни, але я сподіваюся, що ми встигли зробити якісний продукт».
Режисер серіалу – Денис Тарасов (телепроекти «Ревізор», «Хто зверху», «Голос країни», «Пацики») зізнається, що в першу чергу їм хотілося показати хлопців, які перебувають у зоні АТО, справжніми, живими – такими, що можуть шуткувати, співати та що завгодно робити. «Війна – це дуже погано. Тому хочеться говорити про навколовоєнну ситуацію трішечки з гумором, щоб глядач подивився – і посміхнувся, щоб йому стало легше на душі», – додає він.
Співпродюсерами серіалу є Тарас Босак та Артем Колюбаєв, які продюсували фільм «Крути 1918», а також автор книги «АТОбайки» Володимир Бульба.
«Ми хочемо дещо по-новому підійти до цієї складної теми – теми війни й агресії – у пригодницького-військовому жанрі, – говорить Володимир Бульба. – Кожного разу, приїжджаючи на схід, я бачу, що життя триває і люди там готові до позитиву, який дозволяє зберігати себе й у складні хвилини мирного життя, і особливо – під час війни».
Тарас Босак розповів, що дуже зрадів, коли Володимир запропонував екранізувати книжку «АТОбайки», бо він із командою зняли вже не один військовий фільм, часто буває на сході й спілкується з солдатами, які завжди розповідають свої життєві історії. «Можливо, ці історії не завжди героїчні, але – живі й цікаві, тому їх треба було показати», – резюмував Босак.
Я поговорила з виконавцями головних ролей, котрі під час показу сиділи у глядацькому залі і, за моїми спостереженнями, помітно хвилювалися.
- Хлопці, вітаю з прем’єрним показом пілотної серії! Тепер уже можете видихнути й розповісти про роботу над фільмом?
Володимир Гладкий, актор: - Ми справді дуже хвилювалися перед презентацією. Війна триває, і ця рана досить таки жива, тому багато хто з людей може сприйняти цей серіал «у штики».
Але козаки раніше йшли у бій із посмішкою, бо знали, що боронять Україну. Я дивився документальні кадри з-під Іловайська – як хлопці, будучи вже в котлі, посміхалися, бо знали, що тільки з посмішкою і гумором можуть перемогти агресора.
У мене там багато знайомих, друзів, мій троюрідний брат загинув у АТО. Ми знаємо – що це... Але, як правильно сказав генерал-лейтенант Віктор Тарасов, – поки ми сміємося, значить ми живі й наш народ живий. Все у нас буде прекрасно.
- Як ви вживалися в ролі? Ви грали так, ніби уявили, що самі потрапили в ті умови, чи суто за сценарієм?
Олександр Піскунов, актор: - Насамперед, ми прочитали книгу «АТОбайки», а в ній типажі наших героїв подані більш розгорнуто. Далі ми все обговорювали з режисером – і вже з ним разом щось створювали на майданчику.
Артем Мартинішин, актор: - Ми дуже тісно співпрацювали з режисером та продюсерами, які завжди були на майданчику. Щось придумували, переписували.
О.П.: - От, до речі, Артем саме й «переробив» роль під себе!
- Власне, під час перегляду мене зачепила незвичайна говірка вашого героя. Артеме, то це була ваша пропозиція?
А.М.: - Так, це закарпатський діалект. Я сам звідти родом – і це була моя пропозиція режисеру, він погодився. Мій персонаж, Мольфар, виписаний досить узагальнено, але начебто він – із Західної України. А я й подумав: чому б не скористатися такою нагодою, знаючи цей закарпатський діалект?
Тим більше, в мене було багато друзів із Закарпаття, які вже, на жаль, на тій війні загинули… Тому, це абсолютно реальний персонаж.
А щодо того, як ми до цього готувалися, – це ж такі прості хлопці, як і ми! Ми просто, як актори, фантазували – як людина себе може в тих обставинах поводити і реагувати.
- Я чула, що для достовірності емоцій під час зйомок вам не говорили – де саме закладають піротехніку?
А.М.: - Так. Ви ж напевно бачили, як в одному з кадрів мене просто накрило! У мене з носа десь годину земля вилазила – так рвонуло... Але вийшло реалістичненько.
В.Г.: - А це був січень, здається, мінус 15 градусів. Найхолодніша сцена. Але в такі моменти ти в першу чергу думаєш – а як хлопці там витримують? Ми про це часто під час зйомок говорили…
Державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко не приховував задоволення від презентованої пілотної серії й дякував авторам за те, що вони «витерпіли» всі правки, які вносило міністерство. «Нас було стерпіти дуже-дуже складно, в тому числі тяганину з коштами, – жартував він. – Ми довго до цього йшли – і ось серіал народився! Хотілося б, щоб таких фільмів було більше».
На сьогодні телебачення – це основний канал комунікації, але на наших телеканалах насправді не так багато історій про війну. Тим паче, не про страждання українського народу, а про наші перемоги.
Тому, мені здається, що серіал «АТОбайки» – це хороший задум створити класний комедійний серіал – дотепний, насичений і патріотичний.
Любов Базів. Київ