Могилу в Суботові, де міг бути похований Хмельницький, хочуть додатково дослідити

Ймовірність поховання гетьмана Богдана Хмельницького в родовій усипальниці в церкві с. Суботова на Черкащині, про яку нещодавно заявили дослідники, потребує перевірки напівінвазійним методом.

З відповідною заявою до української громадськості та Міністерства культури України виступили учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції «Усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького: історія, міфи, сучасний стан», повідомляє Інститут історії України на сторінці Facebook. Йдеться про свердління невеликих отворів у підземній поховальній споруді, виявленій за допомогою георадарних вимірювань.

“У результаті новітніх георадарних вимірювань фахівці Інституту геології КНУ ім. Шевченка в Іллінській церкві виявили контури склепіння та підлоги підземної поховальної споруди розмірами 3х1,3 м і висотою від підлоги до стелі приблизно 1,6 м, ймовірно, викладеної зсередини цеглою і майже повністю засипаної грунтом. У привхідній частині церкви, між стовпами, які підтримують хори, наявні ознаки вхідного колодязя до поховальної споруди”, - йдеться в заяві.

Дослідники наголошують, що досвід пошуку і розкриття княжих поховань у Галичі (церква св. Пантелеймона ХІІ ст.), Лаврові (церква св. Онуфрія ХVІ ст.) та Холмі (Богородична церква короля Данила Романовича ХІІІ ст.) показує, що після неінвазійного методу георадарної ідентифікації аномалій, які схожі до поховальних об'єктів, слід застосовувати напів-інвазійні методи свердління та буріння та застосувати інспекційну камеру.

“Якщо ці методи дають позитивний результат, то необхідно проводити археологічні дослідження виявлених об'єктів в Іллінській церкві – усипальниці гетьмана Богдана Хмельницького”, - наголошують учасники конференції.

На їхню думку, локалізація місця поховання Великого Гетьмана Богдана Хмельницького в Іллінській церкві у с. Суботів Чигиринського району Черкаської області, з його подальшою музеєфікацією, може стати початком практичного втілення ідеї створення Національного Пантеону.

Також учасники конференції наголосили, що на існування склепу вказує метрика 1888 року, яка була віднайдена у фондах рукописного відділу Інституту історії матеріальної культури РАН у Санкт-Петербурзі. Крім того, на даний час не віднайдено жодних історичних джерел, які б підтверджували літописне повідомлення про осквернення усипальниці Богдана Хмельницького в Суботові у 1664 році. Науковці припускають, що до літопису вписана вигадана історична легенда, що стала основною версією радянської історіографії.

Згідно з історичними джерелами, гетьман Богдан Хмельницький збудував Церкву Святого Пророка Іллі як свою майбутню усипальницю протягом 1651 – 1656 років.