Плавець Михайло Романишин встановив новий рекорд України, здолавши Дніпро
У Херсоні зафіксували новий Рекорд України – плавець Михайло Романишин 10 вересня завершив проєкт, який розпочався 5 серпня у селі Страхолісся Київської області на кордоні з Білоруссю, здолавши вплав понад 900 кілометрів по Дніпру.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фінішував Михайло Романишин на Набережній Херсона, його зустрічали дружина та сини, а також херсонці та миколаївці, які приїхали, щоб підтримати земляка.
«До Національного реєстру рекордів України номінується рекорд, якого ще в Україні не було. Я хочу сказати, що рекорди на витривалість є найбільш складними. І щодня ми стежили за тим, як відбувається встановлення цього, не побоюсь сказати, що подвигу. Скільки було недовіри – чи зможе чи не зможе встановити такий рекорд, який відбувається на максимумі можливостей людського духу. Я хочу сказати, що ми вивчили всю доказову базу… впродовж всього часу, з 5 серпня, відколи стартував наш рекордсмен, і сьогодні ця показова база дає нам право оголосити: Національний рекорд України – найдовший заплив у відкритій воді – Михайло Романишин», - зазначила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
Як розповіла Вєтрова у розмові з кореспондентом Укрінформу, наразі є дані, скільки проплив Романишин, станом на 9 вересня, дані за 10 вересня ще будуть досліджуватися, а остаточні цифри рекорду будуть оголошені за тиждень на пресконференції – відстань, швидкість руху, середня швидкість руху , скільки часу він пробув у воді.
Наразі неофіційно, під час церемонії зустрічі, представники команди проєкту казали, що спортсмен подолав 980 км.
«Я уявляв, як це буде важко, але не думав, що це буде дуже важко. Після першого перепливання Київського моря у Михайла піднялася температура 38,5, проєкт був під загрозою… Це і забруднена, холодна вода, навантаження. Наступного дня температура спала, ми зробили вихідний день і вперед – далі, там вже адаптувались. Він, звісно, герой, я вражений. У нього два трекери про всяк випадок, які фіксують по GPS повністю кілометраж - де він зупиняється, звідки починає, все це передається, і фіксується рекорд України чітко за цими трекерами», - каже тренер Романишина, викладач кафедри олімпійського та професійного спорту Чорноморського національного університету імені Петра Могили, заслужений тренер України Карен Абрамов.
Як розповів журналістам тренер, спортсмен під час проєкту харчувався з врахуванням того, що витрачав багато енергії – все як у людей, але більше. На сніданок - вівсянка, сухофрукти, мед.
План коригували під час проходження ділянок, адже передбачити все було неможливо. Плив Романишин, каже тренер, в основному, вільним стилем, інколи на спині.
За словами Абрамова, для того, щоб реалізувати такий проєкт необхідно мати характер. Є багато гарних спортсменів, які могли б фізично подолати такий шлях, але вони не підуть на таке. «Думають: а навіщо це нам треба, це важко. Друге – адаптація організму вона відбувається протягом проєкту, бо якби ми не тренувались в «тепличних» умовах – басейни, водойми, не можна всього передбачити, це холодна вода, це шторм, плавання проти течії. Спортсмен адаптує свою техніку під такі умови. Це великий досвід і для нього, і для мене», - розповів тренер.
У середньому щодоби спортсмен долав 28-30 кілометрів, плив вдень, потім відновлювався.
Найскладнішими й справді були перші дні, розповідає після фінішу у Херсоні Михайло Романишин.
Каже, що пішов на такий проєкт, бо це його дитяча мрія. Наступний етап проєкту – переплисти Чорне море, тому Дніпро – це лише початок.
«Чотири роки ми готувались, була розроблена авторська методика, плили без шкоди для здоров’я, повільно. Три роки прислухувався до свого фізичного стану і розумів, що не готовий, цьогоріч все «зрослося». Дніпро проплили - рухаємося далі», - ділиться рекордсмен.
За його словами, приємно вразили люди, з якими учасники проєкту спілкувалися під час подолання етапу. Бабусі, які пригощали медом та кавунами, давали прихисток, коли через шторм опинилися на іншому березі, тітонька-поетеса вигадала навіть гімн запливу. Як зазначив Романишин, це дуже цінно.
Він переконаний, що людські можливості насправді необмежені, до великої мети треба йти невеликими кроками і, головне, готуватися і вірити, що все вийде.
Він також звертає увагу на екологічні проблеми Дніпра.
«Мені важко сказати, звідки береться ота «зелена муть», що плаває на поверхні. Вона дуже погано пахне, у неї ефект такої нафтової плями, під неї не проникає сонячне проміння, там холодно. Всі кажуть - червоне обличчя обгоріле – ні, це подразнення від тієї зелені, в якій ми плавали до Запоріжжя. Каховське водосховище найбільш чисте візуально, у Запоріжжі водичка радувала, я хоча б себе заспокоював, що вона чиста. Етап з Канева до міста Дніпро – це біда, болото», - розповідає спортсмен.
Він також каже, що хотів би привернути увагу українців до того, що необхідно займатися спортом, вчити дітей плавати. Його вразило, коли він почув, що в сільській школі біля Кременчука вчитель фізкультури не вміє плавати. На його думку, дітей треба вчити плавати з часу, коли заживе пуповина. Його два сина у воді з 2 місяців, з 6 місяців вони у басейні. Сам він плаває з 6 років, виступав за збірну Миколаївської області, працював персональним тренером з плаванням, грав у команді з водного поло у вищій лізі, кандидат в майстри спорту, займався офіцерським триборством.
Каже, що не екстремал і виступає за здорове плавання.
«Сподіваюсь, що ми привернемо увагу молоді до занять спортом, мінімум гаджетів – побільше свіжого повітря», - відзначив організатор проєкту Максим Уракін. А ще, запевняє, команда проєкту разом з екологами лобіюватиме закони, які сприятимуть поліпшенню екологічного стану Дніпра.
Щодо планів, то наступного літа, як припускають учасники проєкту, команда подолає Чорне море. Зараз вивчають, яким саме буде маршрут – чи зі Стамбулу в Одесу чи навпаки (з врахуванням течії). Не виключають, як прозвучало під час церемонії зустрічі, що маршрут розпочнеться або закінчиться у Херсоні.
Як повідомляв Укрінформ, майстер спорту Михайло Романишин має намір встановити рекорд, пропливши за місяць українську ділянку Дніпра від кордону з Білоруссю до Чорного моря.
Фото: Олександр Корняков