Сцена. Тіло. Вино. Театральна прем’єра
Режисер і актори обіцяють, що всі глядачі вийдуть з прем`єри емоційно сп’янілими
Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «вино»? Ігриста радість, чи, навпаки, терпка самотність, яку ви намагаєтеся втопити в алкоголі?
Напевно, ваша відповідь багато в чому залежатиме від душевного стану і місця, в якому ви саме зараз перебуваєте. А як щодо пограти в алкогольні асоціації у театрі? Так-так, Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра готує для всіх нас виставу, яка так і називається – «VIÑO».
Її поставить білоруський театральний режисер Євген Корняг. Він, до речі, розповів, що спочатку вистава мала назву «Алкоголь», але почалися репетиції – й він зрозумів, що це саме «VIÑO».
«Стали народжуватися нові теми й асоціації – вино, як людська кров, як кров Христа, з’явилася біблейська тема перетворення води на вино. Навіть найдешевший напій можна назвати «алкоголем», а «VIÑO» – це все ж більш благородний напій», – розповів він.
Взагалі, Корнягу називають одним із найцікавіших білоруських театральних режисерів. Його найвідоміші вистави – «Не танці», «Спектакль №7», «Латентні чоловіки», «Інтерв’ю з відьмами». Він є режисером пластичного театру, роботи якого характеризуються експериментами в усіх аспектах: від звуку й світла – до ідей і емоцій.
Директор-художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра Стас Жирков запевнив мене, що пластичний або фізичний театр – нове для України явище, оскільки у нас ним ніхто не займався раніше і не займається зараз.
«Євген Корняг займається незвичним для нас явищем – це фізичний або візуальний театр. Перш за все, це театр, який мотивує сенси не словами, а діями і рухами акторів на сцені. Коли фактично тілами акторів складається якась ситуація. Євген мислить (і тут я навіть не хотів би вживати слово «картинки»), бо він мислить картинами.
Після перегляду його вистав складається враження, що ти переглянув у музеї класну експозицію живопису, сучасного і дуже красивого. Слово «краса» рідко підходить для театру, тому що воно є не дуже правильним із точки зору нашої професії, але вистави Корняга – красиві, це така сучасна краса.
Незвичність його театру – ще й у тому, що в Україні взагалі ніхто таким ніколи не займався і не займається. Це особлива авторська мова, таким важко займатися, плюс до того – вистава створюється під час того, як ідуть репетиції, – й це теж адреналін», – сказав Жирков.
Сам Євген Корняг підтвердив думку колеги, додавши, що у його театрі драматургія вибудовується не текстово, а візуально: «Тут цінний образ, в якому можна знаходити розмаїття змістів. Пластичний театр не обмежує твою фантазію. Як ти зчитаєш образи, так і буде правильно для тебе».
Білоруський режисер справді не використовує драматургічні тексти, натомість створює свої вистави в спільній роботі з акторами, які, як виявилося, в захваті від того, що можуть спробувати себе в новому напрямку.
Зокрема, актор Дмитро Соловйов розповів, що з перших же днів репетицій став сприймати білоруського режисера не лише як крутезного режисера, а й як друга, якому важливо і потрібно довіряти.
«Він дає можливість нам спробувати все, що ми захочемо, – навіть, якщо це повна нісенітниця. Женя дає нам можливість думати і фантазувати. Перші два тижні ми робили багато усіляких етюдів, щоб зрозуміти одне одного», – розповів Соловйов.
Він переконаний, що пробувати себе в різних напрямках для актора – важливо й потрібно і додав, що для нього це перший досвід роботи в напрямку фізичного театру.
«Я щасливий, що одразу видалася можливість попрацювати з першокласним режисером. «VIÑO» – це ще й стимул завжди себе тримати у гарній фізичній формі, бо для таких вистав це необхідно. Та й є можливість показати себе «у всій красі». Українському глядачеві необхідно побачити «VIÑO» навіть тому, що у нас в країні такого немає. Тепер буде. Це унікальний продукт, і я впевнений, що він приречений на успіх», – сказав Соловйов.
Актриса Анастасія Пустовіт, залучена у виставі, розповіла, що дуже чекала і хотіла попрацювати з Корнягом.
«У фізичному театрі, де говорить тіло, а не слово – переважають образне мислення, змісти й символи. Для мене ця робота – можливість сказати те, що я давно хотіла сказати саме за допомогою тіла.
Театр, який пропонує Євген Корняг – це можливість спробувати себе в новому напрямку. І це корисно, оскільки ти відкриваєш для себе новий світ. Можливо зараз, знаходячись у вельми екстремальних робочих ситуаціях, я не до кінця усвідомлюю цю цінність, але я розумію, наскільки цей досвід важливий для мене», – говорить Пустовіт.
На її переконання, актор – універсальна одиниця, яка повинна вміти працювати з тілом і відчувати його в просторі, розуміти, як працювати з партнером, розуміти, як змінюється картина, коли ти просто береш келих в іншу руку.
«Мені здається, це надбудова над драматичним театром, тому що, навіть якщо ставити якусь звичайну п’єсу, повинен бути визначений мізансценічний і фізичний малюнок у кожного актора, лише так будь-яка вистава набуває об’єму. Тому, працюючи в театрі, відчуваю: для мене тіло стає важливим фактором. Я вигадую, яким повинно бути тіло у того чи іншого персонажу, як воно існує в просторі», – сказала вона.
- Про що ж саме буде вистава з такої цікавою назвою? – Запитала я у Стаса Жиркова.
- Це будуть історії, пов’язані з тим, як ми переносимо життєві ситуації, – каже він, – переживаємо почуття, закохуємося, стаємо самотніми, зустрічаємося після багатьох років розлуки... І, звичайно, це історія про алкоголь! Але не про алкоголь з точки зору моралізаторства а, власне, про те, як він на нас впливає, змінює нас і відкриває в нас якісь асоціативні штуки.
Мені здається, що в нашому репертуарі це буде, не побоюся цього слова, гламурна вистава, на яку не соромно запросити людей, котрі думають, що в театрі – нафталін, і ходять виключно на концерти модних українських чи іноземних виконавців. Виставу «VIÑO» можна порівняти з крутим за своєю якістю концертом, в який вкладені величезні кошти!
- А чому глядачі повинні прийти на «VIÑO»? – Ставлю запитання актрисі Пустовіт.
- Тому що це естетичний оргазм, – пояснює актриса. – Тут речі, які розказані мовою відчуттів так, як ми в принципі й сприймаємо це життя. Так, ми багато чого можемо пояснити словами, але для того, щоб виразити любов, захват, ступінь сп’яніння – слів недостатньо, це переходить у грань відчуттів, коли ти відчуваєш душею. У цій виставі саме і є ця душа.
Саме тому, що це вистава про любов, душу, секс, неприйняття… і знову про любов – глядачу й варто прийти на неї. І мені хотілося б, щоб усі, хто побачить «VIÑO», вийшли трохи сп’янілими.
Прем’єра алкогольно-гламурної вистави «VIÑO» від Євгена Корняга запланована на 6, 7 та 8 березня на сцені Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Я збираюся йти, та ось думаю – чи можна після неї буде за кермо сідати: раптом сп’янію, як обіцяють автори?
Любов Базів. Київ
Фото: Anastasiia Mantach