Федір Шпиг. Остання дорога

Пам’яті українського громадського діяча, банкіра, політика – кандидата економічних наук Федора Івановича Шпига

31 березня в автомобільній аварії загинув визначний український бізнесмен, засновник банку «Аваль», громадський діяч. Трагедія, що сталася на 215-му кілометрі дороги Київ–Чоп, під Новоград-Волинським, шокувала всіх, хто знав Федора Івановича Шпига – товаришував, працював чи спілкувався з ним. Це гірка, невимовна втрата передусім для найближчих, найрідніших йому людей. І це велика, непоправна втрата для всього нашого суспільства, для України, яку він щиро й віддано любив і для якої стільки зробив на своїй життєвій дорозі, яка так раптово й трагічно обірвалася.

Талановитий сільський хлопчина з Чернігівщини, закінчивши столичний суднобудівний технікум і Київський інститут народного господарства, самотужки досяг визнання і неабияких успіхів у бізнесі, високого авторитету серед людей.

З його іменем і діяннями пов’язане насамперед створення і виведення на провідні позиції у фінансовому світі банку «Аваль». Коли була проголошена незалежність Української держави, багато що доводилося починати по суті з нуля. Не було підготовленої до ринкових умов економіки. Не було самодостатньої фінансово-банківської системи. А головне – вкрай бракувало людей, не заїжджих порадників, а своїх, українських фахівців, які б, засукавши рукави. взялися за діло, кинулися у вир гостроконкурентної боротьби і почали рух від того сумного нуля. Це був у ті важкі трансформаційні часи найбільший український дефіцит.

І все ж, на щастя, такі люди були. Вони не мали спадщини в іноземних банках, багатих родичів і розкішних маєтків, дипломів Гарварда, Стенфорда, Оксфорда чи інших високопрестижних університетів світу. Зате мали приклад невтомності в праці, самовіддачі й порядності своїх батьків, дідів-прадідів, досвід свого власного, не встеленого трояндами життєвого шляху. Мали, зрештою, щире бажання самореалізуватися у тих перспективах і можливостях, які відкривав перед Україною вихід у світ з імперського ярма. Федір Шпиг – був одним із них. Згуртована ним група ентузіастів створення банку «Аваль» теж починала з нуля. Але відразу поставила за мету працювати масштабно й ґрунтовно, розвивати структуру банку, вписуючи його в економіку України, творчо використовуючи кращий світовий досвід організації банківської справи.

Після того, як «Аваль» перейшов до інших власників, Федір Шпиг разом з колегами-однодумцями продовжив свою бізнесову діяльність, створивши мережу підприємств і товариств, які й нині успішно працюють у сучасних непростих українських реаліях. Була , зокрема, зроблена ставка на молочний бізнес, хоч він і пов’язаний з багатьма ризиками. Холдинг «Молочний альянс» сьогодні широко відомий в Україні, він об’єднав цілий ряд заводів галузі, забезпечує роботою сотні людей і дає таку щоденно потрібну людям продукцію.

Федір Шпиг був відомим громадським діячем. Земляки-чернігівчани тричі обирали його народним депутатом України. Важко перелічити ініціативи Ф.І.Шпига в українському парламенті, спрямовані на розвиток фінансово-економічної системи держави, його адресну підтримку містам і селам виборчого округу, людям, які її найгостріше потребували. Після однієї із передвиборчих зустрічей до нього підійшла представницька депутація і запропонувала більше не витрачати сил і часу на передвиборчу кампанію: «Ми й без цього голосуватимемо за вас. бо добре вас знаємо».

Його добре знали тисячі любителів спорту, зокрема, українського футболу. Саме Федір Іванович ініціював відродження в Україні популярного свого часу дитячого турніру «Шкіряний м’яч», фінансував його проведення, був багаторічним президентом всеукраїнської Асоціації аматорського футболу.

Він підтримував багато проектів у сфері української духовності й культури. Ним було ініційоване видання творів класики української і світової літератури. Він входив у Спостережну раду Національного українського драмтеатру імені Івана Франка, фінансував окремі прем’єри театру, здійснював доплату до скромних пенсій ветеранів Франківської сцени. Завдяки фінансовій підтримці Федора Шпиг та його колег місто Київ прикрасилося пам’ятниками видатним українським митцям – Леонідові Бикову та Миколі Яковченку, а також окремим літературним героям.

Важко повірити, що Федора Івановича Шпига, людини великого багатогранного таланту, щедрої, світлої душі, відданого й вірного в дружбі й товаришуванні, справжнього українського патріота й громадянина, більше не буде в цьому бутті, що його життєва дорога так трагічно й передчасно обірвалася. Але він. залишив на цій землі глибокий слід із безлічі добрих справ для людей і безмежно дорогої його серцю України.

Вічна і світла йому пам’ять.

Михайло Сорока