Сайгаків з "Асканії" повернули на Полісся, де їх не було сотні років
З херсонського заповідника "Асканія Нова" завезли сайгаків у парк природи "Беремицьке" на Чернігівщині, де цих тварин не бачили із XVIII сторіччя.
Про це кореспондентові Укрінформу повідомив менеджер із регіонального розвитку Благодійного фонду "Беремицьке Біосфера" Ростислав Полушвайко.
"Із заповідника "Асканія Нова" до нас привезли 10 сайгаків. Вони вже відстояли карантин і випущені в дику природу. Таким чином, ми вперше повернули сайгаків у широти, де їх сотні років не було", - сказав він.
За словами Полушвайка, наукових досліджень, які б стовідсотково доводили давнє існування сайгаків у центральній та північній Україні, ніхто ніколи не проводив. Єдине свідчення - це згадки про них у літописах та розповідях мандрівників. Останні бачили цих незвичних копитних в околицях Києва, зокрема, у XVIII сторіччі. Як і багато інших реліктових тварин, сайгаки стали жертвами полювання і тому свого часу повністю зникли на території України.
Вперше їх завезли в "Асканію Нову", а тепер вони є на Харківщині та Чернігівщині. Невдовзі після приїзду в "Беремицьке" одна з самок народила малюка, і сайгаків стало 11. Зараз тварини проходять період адаптації в нових умовах, якими, за спостереженнями працівників парку, вони цілком задоволені.
Сайгак або сайга - це євразійська антилопа, здатна бігати зі швидкістю до 80 км/год. Має особливі зовнішні ознаки: високі роги в самців, що сягають 40 см і важать усього до 300 грамів; покритий шерстю ззовні і всередині хобот, який захищає дихальні шляхи від потоків холодного повітря та пилу; непропорційно тендітні ноги.
У 2002 р. Міжнародним союзом охорони природи сайгака віднесено до видів, що перебувають на межі зникнення.
Наступним поповненням парку "Беремицьке" стануть кулани, яких теж привезуть із херсонських степів. І тоді, зазначає Полушвайко, фауністичний склад парку максимально наблизиться до того, що був у цих краях за часів Київської Русі.
Парк природи "Беремицьке" розташований на території Остерської ОТГ Козелецького району Чернігівщини, його площа - близько 500 га. Тут відтворюється первозданна природа, яка була в цих краях у V-X сторіччях (до утворення Київської Русі) - коли люди жили з нею ще в повній гармонії. Втілюючи ідею ревайлдингу (відновлення природи, притаманної тій чи іншій місцевості), працівники парку засаджують і заселяють територію тими видами рослин, тварин, птахів, комах, які утворять замкнутий біологічний цикл прадавнього чернігівського Полісся. Одночасно тут розвивають туризм.