Мозаїки у Святій Софії будуть закривати або затемнювати під час намазу

Наявність фресок та мозаїк у Святій Софії не заважає здійсненню молитов мусульманами, але на час здійснення намазу вони повинні бути закриті або приховані за допомогою спеціального освітлення.

Про це заявила Вища рада з питань релігій Туреччини, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Зображення в мечеті Святої Софії не заважають здійсненню намазу. Однак ці зображення повинні бути закриті або затемнені під час молитов", - йдеться в оприлюдненому висновку.

Окрім того, згідно з висновком Вищої ради з релігійних питань, для відкриття Святої Софії для відвідування в години поза здійсненням намазу немає жодних перешкод.

"Крім молитовних годин, мечеть Святої Софії, яка має велике значення з точки зору своєї культурної та історичної спадщини, відкрита для відвідувачів. Немає жодних перешкод", - йдеться у висновку.

Як повідомлялося, 10 липня Державна рада (вищий адміністративний суд) Туреччини скасувала рішення уряду від 1934 року про статус музею Айя-Софії, розташованого в Стамбулі, що дасть змогу знову використовувати цю пам'ятку як мечеть.

Це рішення турецької влади вже розкритикували ЄС, США, Німеччина, Всесвітня рада церков та Папа Римський. Проте президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що думка інших країн не вплине на рішення про зміну статусу собору.

Собор Святої Софії був побудований у роки правління імператора Візантії Юстиніана I та відкритий у грудні 537 року. Понад тисячу років він був найбільшим храмом у християнському світі, в ньому коронували візантійських імператорів. Після захоплення Константинополя османами і падіння Візантійської імперії в 1453 році собор перетворили на головну мечеть Османської держави.

Проведення першого намазу планується здійснити 24 липня.