У Львові презентували книгу про наймолодшого сина Івана Франка
У Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка презентували монографію франкознавця, кандидата філологічних наук Наталі Тихолоз «Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)», яка належить до серії унікальних видань «Бібліотека Дому Франка».
Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА, передає Укрінформ.
«Ця книжка про людину, яка зуміла знайти свій власний шлях у житті, яка зуміла вийти із слави і тіні свого батька і знайти самого себе. І це дуже важливо. Разом з тим ця книга розповідає про великий рід Франків, який починається і закінчується не лише на Іванові Франкові, а й живе в своїх нащадках. Ця книга про багатогранну особистість Петра Франка, котрий, чим би не захоплювався і чим би не займався, - завжди робив із цього великі справи» - зазначила Тихолоз.
Книга заснована на історичних фактах та архівних документах та ілюстрована меморіальними світлинами.
Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко нагадав, що у жовтні минулого року відкрили перший в Україні пам’ятник Петру Франку у Нагуєвичах, а у Львові відбулося грандіозне відкриття муралу «Петро Франко. Повернення» авторства Святослава Владики.
«Петро Франко здійснив неоціненний внесок у становлення української державності, авіаційну, видавничу та дослідницьку справу, розвиток спорту, молодіжного руху, хімічної науки та музейної справи. І ми усі маємо знати про це набагато більше. І завдяки книзі Наталі Тихолоз – тепер маємо таку можливість», - додав Собко.
Петро Іванович Франко (28 червня 1890, с. Нагуєвичі - 28 червня 1941) - учасник Національно-визвольних змагань 1914-1920 років, військовий пілот УГА, співзасновник Пласту, педагог, громадський діяч, письменник, науковець, молодший син Івана Франка. З 1914 року командував сотнею Легіону УСС. 6 грудня 1918 став командиром Летунського відділу Галицької армії. Створений Петром Франком авіаполк збив 16 польських літаків. За заслуги в організації авіації Симон Петлюра надав військове звання полковника.
Був професором української гімназії в Коломиї, старшим науковим співробітником у Науково-дослідному інституті прикладної хімії в Харкові, депутатом Народних Зборів Західної України, деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові. У 1940 році обраний депутатом до Верховної Ради УРСР. З початком радянсько-німецької війни, у червні 1941, вивезений радянською владою зі Львова на схід. Розстріляний 28 червня 1941 року. Місце поховання невідоме.