ТОП-5 експонатів першої Української бієнале цифрового та медіа мистецтва

Відео

Близько 50 робіт талановитих сучасних художників зібрали в столичній медіа-галереї ARTAREA

У Києві завершила свою двотижневу роботу Українська бієнале цифрового та медіа мистецтва – подія, що вперше зібрала в Україні зразки найактуальнішого світового й українського діджітал і медіа арту від відомих митців з 15 країн світу.

Близько 50 робіт талановитих сучасних художників було зібрано в центрі Києва, в медіа-галереї ARTAREA. Саме тут гості Бієнале мали змогу познайомитися з сучасним аудіовізуальним, відеоартовим, інтерактивним мистецтвом та дізнатися наживо, що таке VR- та NFT-експонати – нарівні з відвідувачами світових арт-галерей у Нью-Йорку, Берліні або Мадриді. А завдяки підтримці Українського культурного фонду та Посольства Іспанії в Україні відвідати Бієнале протягом двох тижнів можна було абсолютно безкоштовно.

Всі експонати виставки були об'єднані головною темою: «30 років Свободи». Кожен експонат Бієнале цифрового мистецтва – чудовий своєю мірою і заслуговує на увагу. Але ми обрали 5 найнезвичайніших, біля яких кожного дня збиралися черги відвідувачів.

КОЖЕН МІГ ВЗАЄМОДІЯТИ З ЕКСПОНАТОМ І ДОСЛІДИТИ ГЛИБИНУ НАПІВПРОЗОРОЇ ВУАЛІ

● «METAMORPHY», Grégory Lasserre & Anaïs met den Ancxt

«Metamorphy» заворожувала відвідувачів інтерактивним експериментом. Кожен міг взаємодіяти з твором і дослідити глибину напівпрозорої вуалі. Мінлива завіса може деформуватися завдяки дотику глядача, змінювати кольори, вона сяє і знову гасне, якщо припинити її торкатися.

«Metamorphy» запитує глядача про різницю між реальним фізичним і віртуальним уявним простором. У цьому аудіовізуальному витворі, що звертається до всіх почуттів спостерігача, міксується реальне та віртуальне, створюючи фантом зміненої реальності.

Це робота творчого дуету Scenocosme – Grégory Lasserre і Anaïs met den Ancxt, що живуть і працюють разом з 2003 року. “Фішкою” художників стало використання елементів, що генерують тактильну, візуальну та звукову сенсорну інтерактивність. Scenocosme працюють з цифровими художніми роботами і часто вводять природні елементи у технологічні артінсталяції. Дует також досліджує вплив енергії як джерела чутливих взаємодій. Наприклад, електростатичну енергію та тепло.

СТВОРЕННЯ УНІКАЛЬНОГО ЦИФРОВОГО ДВІЙНИКА ЛЮДИНИ В ОБМІН НА ЇЇ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ

● «Siamesse», Adolfo Sánchez

Головна ідея інтерактивного діджитал твору «Siamesse» від іспанського художника Адольфо Санчеса – створення цифрового унікального двійника людини в обмін на її персональні дані, такі як її вік, ім'я, група крові тощо. Цей діджитал-портрет отримує свій колір та звучання, а з його допомогою людина може перенестися та існувати у цифровому просторі. Завдяки ігровому формату ця робота стала однією з найулюбленіших у публіки: кожен хотів спробувати створити свій портрет. У сучасному світі гейміфікація захоплює суспільство з кожним днем дедалі більше. Гра стає основним засобом пізнання світу. Сам Адольфо під час пресконференції зазначив: «За допомогою «Siamesse» люди зможуть побачити, як вони виглядають у віртуальному просторі збоку, ким вони є».

ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНІВ ГУМАНІЗМУ, ЕКОЛОГІЇ ТА ЛЮДСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

● «Concierto para el Bioceno», Eugenio Ampudia

Ця дуже красива артробота поставила собі за мету дослідити феномени гуманізму, екології та людської відповідальності. Початково це була акція, проведена в театрі Liceo de Barcelona 22 червня 2020 року. Це стало першою виставою у театрі по завершенню локдауну. Художник запропонував влаштувати концерт для рослин, як символічний акт зміни парадигми: зміни «антропоцену» на «біоцен». Це стало закликом до початку «нової ери», де до центру уваги буде поставлена повага до життя. Фактично, під час перформансу, 2292 рослини у горщиках повністю заповнили глядацькі місця у залі й насолодилися п'єсою Джакомо Пуччіні «Crisantemi» у виконанні струнного квартету.

Супроводжуючою ціллю акції став намір підтримати діячів культури, що під час локдауну були позбавлені можливості виступати перед публікою. Акцію транслювали онлайн на YouTube і записували на відео, а всі квіти, що були взяті з розплідника, наступного ранку були роздаровані лікарям з госпіталів Барселони.

ЦИФРОВИЙ БАРЕЛЬЄФ «ПРОМЕТЕЙ» – ПЕРША ТА НАЙБІЛЬША МАПІНГ-ПРОЄКЦІЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ

● «ПРОМЕТЕЙ», Валерій Коршунов

Валерій Коршунов – український художник, відомий яскравими соціальними та культурними проєктами. Серед них: Звуки Чорнобиля, Артефакт, найбільша в Україні діджитал-скульптура «Чорнобильське Сяйво», побудована на радіолокаційній станції Дуга. Також Валерій ініціював створення скульптури Київський Кит, ставши її автором, та організував Волонтерський штаб на пожежах у Чорнобилі.

На першій Українській бієнале діджитал та медіа арту – митець представив масштабний цифровий барельєф «Прометей» загальною висотою у 25 метрів та площею у 350 метрів. Ця діджитал-скульптура стала першою та найбільшою мапінг-проєкцією Чорнобильської зони. Робота несе в собі певний символізм. Прометей – відомий символ міста Прип'ять. Скульптуру подарували мешканцям Прип’яті до 50-річчя міста. У творі Валерія Коршунова сучасна 3D-графіка переплітається з радянською кінохронікою недавно відстроєної Прип’яті та саундтреком, написаним з використанням сучасних звуків Чорнобиля. Валерій Коршунов відмітив: «Культура та мистецтво – є одними з найважливіших рушійних сил соціальних питань у розвинених країнах».

ІРОНІЧНИЙ ТА БЕШКЕТНИЙ АРТПРОЄКТ, СИМВОЛОМ ЯКОГО СТАВ ІЛОН МАСК

● «Ласкаво просимо, Ілоне Маск!», Oleg Kharch Group

Іронічний та бешкетний артпроєкт українських художників Олега Харча, Ольги Шувалової та Patxi Araujo вже привертав увагу преси й публіки своїм веселим епатажем.

Твір поєднав у собі живопис, інсталяцію та аудіоскульптуру. Серед задумів художників було нагадати про недавню епоху космічних змагань між імперіями, що боролися за світове панування, героїзм космонавтів – перших підкорювачів неосяжних просторів Всесвіту та оптимістично нагадати, що кожна, навіть найнеосяжніша мрія має шанси на здійснення. Символом останнього ствердження і став Ілон Маск, підприємець, чиї найбожевільніші бізнеспроєкти досягають успіху.

Дар’я Литвинова. Київ