«Стояла Мати скорботна»: як у лиху годину музика єднає серця і країни
У Головному соборі Зальцбурга відбувся благодійний концерт-бенефіс “Stabat Mater” (“Стояла Мати скорботна”), кошти від проведення якого підуть на допомогу для України, а також українським біженцям, котрі опинилися в Австрії
Захід організували Український центр в Зальцбурзі (куратор напрямку культури - Євген Капітула), парафія Української греко-католицької церкви Святого Марка в Зальцбурзі (о.Віталій Микитин) та концертна агенція “Salzburger Konzertgesellschaft” (очільник - Константин Хіллер).
“Стояла Мати скорботна” - це назва фа-мінорної кантати одного із найяскравіших представників неаполітанської оперної школи, італійського композитора Джованні Баттісти Перголезі (Giovanni Battista Pergolesi; 1710-1736), що давно перетворилася на католицьку літургію Страсної неділі: йдеться про страждання Діви Марії під час розп’яття її сина, Ісуса Христа…
***
Куратор проєкту “Stabat Mater” Українського центру в Зальцбурзі Євген Капітула розповів “Укрінформу”:
- Багато інституцій та організацій були залучені до участі. Наприклад, Почесне консульство України в Зальцбурзі надало нам інформаційну підтримку та допомогло із рекламою. Українська греко-католицька церкви Святого Марка безцінно сприяла та домовилась із Архієпархії римо-католицької церкви в Зальцбурзі про надання історичної зали головного кафедрального собору міста.
Від себе додам: ця пам’ятка архітектури ХVII, збудована в стилі бароко, - не просто намолене місце, внесене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут і досі розміщується митрополія РКЦ землі Зальцбург.
Утім, у цій залі на 900 місць, завжди людно, хоча учора, за величезного інтересу до події, довелося доставляти додаткові лави.
***
Квитків не було, вхід організатори зробили вільний, аби при вступі збиралися добровільні пожертви. Євген Капітула продовжує:
- Усі учасники концерту працювали безкоштовно. Маю на увазі не лише українську співачку Тетяну Дию, котра виконала партію сопрано із кантати “Стояла Мати скорботна”, але й одного із найвидатніших контратенорів ХХІ століття Андреаса Шолля (Andreas Scholl) та музикантів знаного в Європі оркестру “Зальцбург 1756”, який на оригінальних музичних інструментах виконує музику бароко.
Відкрила скорботну програму Наталія Микитин, котра, граючи на українській бандурі, виконала гімн України.
У благодійності відкрите серце і тонка душа.
У зальцбурзькій консерваторії “Моцартеум” (“Mozarteum”) українка Тетяна Дию навчається у магістратурі, а її викладачем з барокового співу і науковим керівником є… Андреас Шолль. З огляду на активну громадянську позицію зірки європейської академічної сцени, справа полягала в тому, як правильно викласти пропозицію щодо проведення благодійного концерту-бенефісу.
Коли Тетяна почала запитувати професора, той не дослухав до кінця, а негайно погодився. Як може бути по-іншому, коли “Стояла Мати скорботна”?!? Приблизно так само діялося і з музикантами-віртуозами із оркестру “Зальцбург 1756”.
***
Благодійні концерти на підтримку України - не новина у світі. У чому полягала унікальність учорашньої мистецької імпрези, яка відбулась у Зальцбурзі?
- Цікаве запитання, - куратор проєкту “Stabat Mater” Євген Капітула замислюється. - Уявляєте, яка то була відповідальність влаштовувати концерт у церкві, де у великій бронзовій купелі, розташованій ліворуч при вході, хрестили геніального Моцарта та австрійського католицького священника, автора відомого різдвяного гімну “Тиха ніч” Йозефа Мора? Але наша скорботна Ненька-Україна на таке чекала.
Євген Капітула ще раз замислюється:
- І ще паралель... Свого часу архієпископ Зальцбурзький виступив патроном юного Моцарта, що дало генію путівку в життя: у 13 років підліток став капельмейстером, а пізніше - придворним органістом. І наш учорашній концерт відбувся за благословення та підтримки архієпископа Зальцбурзького Франца Лакнера.
…Уже сьогодні, несподівано для себе, я побачив кревний зв’язок учорашнього благодійного концерту-бенефісу “Stabat Mater” у Зальцбурзі із сьогоднішнім концертом “Стояла Мати скорботна”, що у Львові представляє той самий шедевр італійського композитора Джованні Баттісти Перголезі. Адже коли рідна Ненька плаче, де би ти не знаходився, не всидиш, склавши руки, а ставатимеш до праці серця.
Олександр Рудяченко.
Фото надані Українською громадою Зальцбурга.