Бай-бай, Лозниця!
Режисер Сергій Лозниця розумна і талановита людина. Але його промова в Каннах викликає сум і розпач.
Стільки слів про захист російської культури, мови - всесвітньої та імперської. Отже такої, що не перебуває під загрозою зникнення. При цьому ані слова - про захист української, раніше віками гнобленої. (Я вже мовчу про, наприклад, білоруську, для нього також не зовсім чужу).
Прозоре порівнювання України та українців, які зараз напружено захищаються від агресора, імперського центру з ким? З імперськими Британією, Німеччиною, Австро-Угорщиною часів Першої світової війни. "Це вам нічого не нагадує?"- запитує він. На мій погляд, це щонайменше дивно, а то й підло.
А йому порівняння Третього рейху і сучасного Російського рейху, і в цьому контексті німецької мови тоді та російської мови зараз - на думку не спадає? Ні, на жаль.
Зрозуміло, що він образився на деякі перегини та окремі надто різкі слова на його адресу в Україні. Але ж ця промова - це щось геть дурне, надмірне і не своєчасне. І гірше за те некоректне, що лунало про нього в Україні...
Лозниця не знає, що ця війне йде з російського боку саме за те, щоб взагалі не було ніякої України та українців? Навіть є пропозиції знищення топоніму "Україна". Не знає? Чи знає? А якщо знає, то це знання в іпідготовці до такої промови йому ніяк не муляло?..
Отже насправді Сергій Лозниця ніякий не український режисер, як багато хто писав (і я в тому числі - в репортажах і новинах). Він російський режисер в екзилі. А також чергова ілюстрація до тези про те, де закінчується російський ліберал.
Бай-бай, Лозниця!
Олег Кудрін