У МКІП кажуть, що український борщ потребує охорони - втрачається рецептура
Вимушена міграція українців через повномасштабне вторгнення рф загрожує кризою для нематеріального надбання України.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила членкиня Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України Влада Литовченко на відкритті виставки нематеріальної спадщини у скансені в Пирогові.
«Зараз, у 2022 році, термінової охорони потребує український борщ. Війна змусила носіїв нематеріальної культури переміщуватися, від чого втрачається рецептура, водночас люди вимушені підлаштовуватися під іноземні продукти. Заразом відбувається подорожчання продуктового кошика в Україні, відповідно, рецепт може змінюватися, бо не всі люди зможуть собі дозволити, наприклад, купити м’ясо чи повний набір овочів. Це ті факти, що продиктувала нам війна», - сказала вона.
Литовченко наголосила, що українська культура, яка репрезентує «націю братів і сестер, які кожен на своєму фронті боронять нашу державу», є досить багатою, що підтверджує Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України, який містить наразі 50 позицій і активно поповнюється.
«Лише наприкінці червня у цей список увійшов 21 елемент, а на початку липня – ще три: волинське соломоплетіння, кримськотатарський «чіберек» і закарпатський сливовий леквар», - повідомила вона.
Литовченко також підкреслила, що незважаючи на кропіткий процес реєстрації елементів нематеріальної культури, відчувається відгук і зацікавленість від суспільства, яке прагне взяти участь у своєрідному культурному змаганні за репрезентацію власного регіону.
«Мені подобається, що є відгук від громад. Це дуже добре, оскільки це нас єднає, а також надає громадам поштовх до розвитку й самопрезентації. Як зі сливовим лекваром – знаєте, скільки було зауважень? Але вони за два тижні повністю переробили облікову картку, врахували всі зауваження», - сказала Литовченко.
Діячка нагадала, що шлях нематеріального елемента до Національного списку і далі до ЮНЕСКО важкий, і основна робота покладається на плечі людини, громади чи організації, які вносять пропозиції.
«Експертна рада розглядає заявки, які подаються двічі на рік – до 15 числа квітня та жовтня. Ті з них, що правильно заповнені, рада рекомендує Міністерству, сподіваючись на подальше схвалення. Наступний крок – це внесення в Національний репрезентативний список . Далі - подається на розгляд комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це дуже кропітка робота», - пояснила вона.
Саме тому, за словами Литовченко, репрезентативність регіону у Національному списку, а також у списку ЮНЕСКО, – це заслуга органів місцевого самоврядування й жителів, небайдужих до своєї спадщини. Наразі найяскравіше представлено Одещину, Буковину, Тернопільщину, Рівненщину, Чернівецьку та Львівську області.
Під час заходу організатори підкреслили, що виключна роль по збереженню нематеріального надбання покладається також на діячів культури, які «зобов’язані розповідати, популяризувати рухому й не рухому культурну спадщину, що було продемонстровано, зокрема, фольклорними колективами «Громиця» й «Медуниця» під керівництвом Євгена Пихтіна. Запрошені гості виконали козацькі пісні Дніпропетровщини, які перебувають у переліку спадщини ЮНЕСКО, а саме: «Ой, упав сніжок та на бережок», «Ой, коло річки, коло броду», «Ой, куди лежить шлях – дорога?».
Також Пихтін розповів, що збереженням вокальних елементів нематеріальної культури він опікується ще зі студентських років, проведених у Київському університеті культури і мистецтв. Там він створив ансамбль народної пісні та побутового танцю «Громиця», який виконував дніпропетровські пісні. За словами співака, війна підштовхнула його до створення ще одного колективу.
«Сьогодні я працюю в Житомирській філармонії ім. Ріхтера на посаді художнього керівника та головного диригента Поліського Академічного ансамблю пісні і танцю «Льонок» ім. І.Сльоти. І під час вторгнення росії до України я подумав, що треба створити ще один колектив, щоб культура жила, процвітала та примножувалася – так народилася поліська «Медуниця», - сказав він.
Водночас заходи по збереженню культури приготування борщу відтворили зірки українського кіно й театру в межах благодійного аукціону «ACT LOTS», що відбувся в Музеї просто неба.
Як відомо, Музей у Пирогові організував презентацію нематеріальної спадщин на мистецькому заході «Благословенна Україна: нематеріальна культурна спадщина ЮНЕСКО» на продовження святкування Дня української державності.
Зокрема було представлено п’ять елементів. Серед них петриківський розпис Явдохи Клюпи, Федора Панка, Зінаїди Штаній та інших видатних майстрів; козацькі пісні Дніпропетровщини, виконані ансамблями «Медуниця» і «Громиця». Традиції косівської кераміки, відображені в унікальних виробах митців: Зарицької, Угринюк, Трушика та інших. Кримськотатарський національний орнамент "орьнек" на керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, хатньому приладді, в оздобленні меблів та килимових покриттях. Завершенням презентації стало приготування українського борщу зірками українського кінематографу та театру в рамках благодійного акторського аукціону «ACT LOTS».