Традиційний обрядовий хліб Вінниччини визнали об'єктом нематеріальної культурної спадщини

Традиційний обрядовий хліб Вінниччини визнано об'єктом нематеріальної культурної спадщини України.

Про це у Фейсбуці повідомив начальник Вінницької ОВА Сергій Борзов, передає Укрінформ.

«Традиційний обрядовий хліб Вінниччини визнано нематеріальною культурною спадщиною України! Наказом Міністерства культури та інформаційної політики № 525 від 23 грудня 2022 року до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини увійшов елемент «Традиційний обрядовий хліб Вінниччини», - написав Борзов.

За його словами, у кожному українському селі є господині, які печуть хліб та короваї. Але саме на Вінниччині збереглись унікальні традиції випікання короваїв, паляниць та інших видів хліба.

Як зазначають в Українському центрі культурних досліджень, носіями елемента «Традиція випікання обрядових хлібів на Вінниччині» не є якась одна громада. Він поширений по території всієї Вінницької області у родинах. Про це свідчать експедиції, проведені в 1985-2019 за участю фахівців обласного центру народної творчості, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України та зібраних польових матеріалів кандидата історичних наук, етнографа-науковця Світлани Творун з м.Вінниці. В результаті досліджень на Вінниччині виявлено понад 100 унікальних видів обрядової випічки, яка має свою особливість і сакральну цінність та користується великим попитом й донині.

Зокрема, це і празникові родові пиріжки з гречаною кашею та сиром, і пиріг-рід, у якому багато пиріжків зліплені в один пиріг, який символізує тісні родинні стосунки, і калач з каченятками (вужиками) для старійшини роду. Також на Вінниччині досі печуть парний калач невеликого розміру зі знаками сигми, що символізує Велеса – божество родючості та багатства , «дівоцтво» – коли гілка плодового дерева обкручується з тіста, випікається, а потім квітчається квітами і кольоровими паперовими стрічками тощо.

Дослідження традицій випікання обрядових хлібів показало, що колективне пригощання — краяння і роздавання обрядового хліба, як символу сонця, єдності роду — є кульмінацією більшості народних ритуалів та свят, моментом єднання за допомогою спільної трапези з божественними силами і духами предків. Обрядовий хліб ломиться на частини, поєднуючи усіх учасників обряду у єдиний рід. І чим більше родичів, тим на більше частин ломиться коровай, і тим більше пахощів отримують боги. Хліб піднімають вгору для освячення богами, промовляються слави, а далі хліб розноситься по колу.